Розуміння сенсу життя в різних типах сімей

У тезах представлені результати дослідження, що є частиною серії робіт, спрямованих на вивчення розуміння як реалізації когнітивної функції суб`єкта. В даному дослідженні вивчена структура смисложиттєвих орієнтацій в різних типах сімей. Нами були досліджені сім`ї з умовно здоровими дітьми і з дітьми-інвалідами, а також сім`ї з різним рівнем адаптації та згуртованості. Всього в дослідженні взяла участь 21 родина. Для вивчення розуміння сенсу життя був використаний опитувальник "Тест смисложиттєвих орієнтацій" в адаптації Д. А. Леонтьєва та напівструктуровані розповіді про сім`ї.

Для вивчення рівня адаптації та згуртованості був використаний опитувальник "Шкала сімейної адаптації та згуртованості" (FACES-3) в адаптації Е. Г. Ейдеміллер. Отримані дані оброблялися в три етапи. Спочатку було проведено порівняння рівня виразності СЖО в сім`ях, які виховують здорових дітей і дітей-інвалідів. Було виявлено, що в сім`ях зі здоровими дітьми вище такі показники, як "процес життя", "локус контролю-життя" і загальний показник СЖО. Дані результати свідчать про розуміння випробовуваними з сімей з дітьми-інвалідами свого життя як слабо піддається контролю, але в той же час відсутність відмінностей за показниками цілей життя і результативності життя, дозволяє припустити, що сенс життя для даних випробовуваних не втрачено, а, можливо, інакше структурований, ніж в сім`ях зі здоровими дітьми. Другий етап полягав у вивченні відмінностей в сім`ях з високою і низькою адаптацією і згуртованістю. Для виділення даних сімей вибірка була розділена на контрастні групи на основі середніх балів, закладених психометрики опитувальника для сімей, які перебувають на різних етапах розвитку. В результаті не було виявлено відмінностей в сім`ях з високою і низькою згуртованістю і адаптацією за рівнем вираженості компонентів СЖО.

Ми бачимо, що в результаті впливу тривалого стрессора, яким, безумовно, є хронічна хвороба, структура СЖО зазнає значних змін. У той же час за нашими даними одна з системних сімейних характеристик не робить вирішальну роль в цій структурі. На жаль, на основі отриманих даних ми не можемо порівнювати вклад типу сім`ї та рівня згуртованості / адаптації в становлення СЖО членів сімей. Дане завдання ставиться для наступних етапів роботи. Але для виявлення взаємозв`язку СЖО з характеристиками сімейної системи даний результат є досить перспективним. Можливо, навпаки, рівень характеристик СЖО впливатиме на рівень згуртованості / адаптації.

На третьому етапі ми аналізували кожну сім`ю за рівнем вираженості компонентів розуміння сенсу життя: СЖО і результатів оповідань про сім`ю. Малий обсяг тез не дозволяє докладно зупинитися на даному аналізі. Відзначимо лише, що структура СЖО в сім`ї в цілому відрізняється в сім`ях зі здоровими дітьми і сім`ях, які виховують дітей-інвалідів.

На основі отриманих результатів можна зробити наступні висновки:

1. Існують відмінності в рівні вираженості смисложиттєвий орієнтацій в сім`ях зі здоровими дітьми і з дітьми-інвалідами.

2. Рівень змістовних орієнтацій не пов`язаний з рівнем адаптації / згуртованості сім`ї.

3. Розуміння сенсу життя в родині в цілому по-різному в сім`ях зі здоровими дітьми і в сім`ях, які виховують дітей-інвалідів. Автори усвідомлюють пошуковий характер даної роботи і сподіваються на продовження серії даних досліджень.

Почтар А. А.

Зуєв К. Б.