Зв`язок почуття гумору з адаптацією

Проблемі вивчення почуття гумору в даний час присвячено безліч різноманітних робіт. У психології ж вивченням даного феномена почали займатися не так давно, тому існують певні прогалини і відсутній єдиний підхід у визначенні його сутності, природи. Недостатньо, на наш погляд, досліджено зв`язок почуття гумору з іншими психологічними характеристиками.

Проблема зв`язку почуття гумору з соціально-психологічною адаптацією людини є актуальною, так як підтвердження існування подібної зв`язку може використовуватися в декількох напрямках. Можна цілеспрямовано розвивати у людини почуття гумору і тим самим сприяти його більш сприятливою соціально-психологічної адаптації. І навпаки, сприяючи розвитку соціально-психологічної адаптації людини, можна розвивати його почуття гумору як феномен, який розглядається в трьох аспектах: емоційному, інтелектуальному і креативному. Особливий інтерес викликає соціально-психологічна адаптація студентської молоді, яка відіграє значну роль на даному віковому етапі.

Тому було організовано дослідження, метою якого стало виявлення особливостей соціально-психологічної адаптації людей з почуттям гумору (на прикладі студентської молоді). Гіпотеза дослідження полягає в припущенні, що люди з почуттям гумору мають більш високі показники соціально-психологічної адаптації, ніж люди, що не володіють ім.

Для досягнення мети роботи і підтвердження висунутої гіпотези було здійснено аналіз теоретичних положень і проведено пілотажно дослідження на вибірці студентів. Використовувалися методи експертної оцінки та опитування.

У пилотажном дослідженні були сформовані дві групи по 10 чоловік кожна. В одну групу увійшли студенти, які отримали оцінку: "наявність почуття гумору" більш ніж у 60% експертів, а в другу - менш ніж у 15%. Потім учасники обох груп були опитані за допомогою методики діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, розробленої в 1954 році.

Для виявлення відмінностей в соціально-психологічної адаптації між студентами з почуттям гумору і студентами без почуття гумору використовувався багатофункціональний статистичний критерій Фішера (]). Статистично значимі відмінності в показниках учасників двох груп були виявлені за наступними шкалами: адаптивність, дезадаптивних, неприйняття інших, емоційний дискомфорт, внутрішній контроль.

У групі студентів з почуттям гумору спостерігається більш високий рівень адаптивності і більш низький рівень дезадаптивності, ніж у студентів без почуття гумору. Крім того, за результатами пілотажного дослідження було зроблено висновок, що люди з почуттям гумору мають більш низький рівень неприйняття інших і емоційний дискомфорт. У людей з почуттям гумору було виявлено більш високий рівень внутрішнього контролю.

Дані результати вимагають подальшої перевірки на вибірці більшого обсягу, і робота в даному напрямку вже підходить до завершення.

Доброва Дар`я Анатоліївна