Методологічні проблеми вивчення почуття гумору

В сучасної російської психології методи, спрямовані на вивчення особливостей почуття гумору, розроблені недостатньо. Широко відома лише одна методика - "Тест гумористичних фраз". Однак дана методика більшою мірою спрямована на вивчення мотивації, ніж на дослідження особливостей почуття гумору. Таким чином, можна говорити про те, що вітчизняна психологія потребує розробки нових методів вивчення почуття гумору і в першу чергу - експериментальних.

Більшість методів, спрямованих на вивчення почуття гумору і суміжних з даною проблемою аспектів, характеризують в основному зарубіжну психологію. Це пов`язано з тим, що в зарубіжній психологічній науці вивчення почуття гумору і його терапевтичного ефекту приділяється набагато більше уваги, ніж в нашій країні. Так, наприклад, існує Міжнародне товариство з вивчення гумору (International Society for Humor Studies), регулярно в світ виходить журнал "HUMOR: International Journal of Humour Research", функціонує Асоціація практичного і терапевтичного гумору (Association for Applied and Therapeutic Humor).

Аналізуючи існуючі в зарубіжній психології методики дослідження, спрямовані на вивчення почуття гумору, слід зазначити, що до числа найбільш відомих відносяться: опитувальник ситуативної реакцій на гумор (Situational Humor Response Questionnaire), опитувальник на почуття гумору Свебака (Sven Svebak`s Sense of Humor Questionnaire), опитувальник Зива (Ziv`s Sense of Humor Questionnaire), Шкала на вивчення почуття гумору (Ruch`s Sense of Humor), Шкала, що вимірює показники копінг-гумору (Coping humor scale), 3WD тест В.Руха. Остання методика є особливо цінною, оскільки в ній акцент робиться не на зміст, як в більшості методик, а саме на структуру жарти, хоча тематика жартів також враховується. Рух виділяє два типи жартів в зв`язку з їх формою: гумор-парадокс і гумор дозволу невідповідності.

Аналізуючи методологічні труднощі, пов`язані із застосуванням різних методів і методик дослідження почуття гумору, слід зазначити, що важливим у методологічному плані є дослідження змістовного аспекту почуття гумору, який може бути вивчений за допомогою використовуваних суб`єктом тем. Дослідження показують, що в якості основних тем в опитувальники автори включають такі, як секс, ставлення до грошей, згубних звичок (пияцтва), сімейних конфліктів, соціальних негараздів. Однак список і структура даних тим може бути розширений за рахунок включення і інших.

Самостійний інтерес представляє також питання про те, яка реакція на дані теми в залежності від гендеру, наприклад, які жарти будуть сприйматися більш смішними людьми з переважанням фемінні або маскулінних рис, жарти, які "висміюють" представників свого або протилежної гендеру. Відповідь на це питання не є однозначним.

В цілому можна зробити висновок про те, що на сьогоднішній день відсутні російськомовні методики по вимірюванню почуття гумору. У зв`язку з цим виникає необхідність в адаптації зарубіжних методик дослідження, а також розробки нових методик. Особливий інтерес представляє розробка експериментальної процедури дослідження почуття гумору, в тому числі і в залежності від гендеру.

Жданова С.Ю., Мазуніна П.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!