Дослідження соціально-психологічної адаптації осіб, які пережили загрозу життя

Проблема збереження здоров`я і працездатності осіб, що піддавалися впливу факторів екстремальних ситуацій, останнім часом привертає увагу великої кількості дослідників (Н. В. Тарабрина, А. Г. Маклаков). Особлива увага приділяється стану, поведінки і діяльності людей в надзвичайних ситуаціях з вітальної загрозою (стихійні лиха, техногенні катастрофи, теракти) (Решетников М. М., 2004). Останнім часом гостро постає проблема соціально-психологічних наслідків аварій на вугільних підприємствах і розробки заходів психологічної допомоги постраждалим, оскільки в силу ряду причин дана категорія недостатньо вивчена (А. А. Токман).

Метою даного дослідження є вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації шахтарів, які пережили загрозу життя під час аварії. У дослідженні взяли участь 98 чоловік у віці від 22 до 52 років, які працюють на шахтах Кемеровської області. Вибірка була розбита на дві групи:

- в першу (основну) групу увійшли 48 шахтарів, які пережили вітальну загрозу під час аварії на шахті;

- в другу (контрольну) групу увійшли 50 шахтарів, які не потрапляли за час роботи в ситуації, коли їх життю загрожувала небезпека.

Вибірку склали чоловіки у віці від 22 до 52 років. Середній вік в контрольній групі 38,2 року, в основний - 37,5 років. Стаж роботи на шахті у досліджуваних був від 2,5 до 29 років, середній стаж роботи в контрольній групі 15,5 років, в основний - 12,8 років. В основній групі час, що минув з моменту аварії, варіювалося від 6 місяців до 12,5 років.

Обидві групи обстежувалися за допомогою методики соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонда та опитувальника вираженості психопатологічної симптоматики (Symptom Chek List - SCL-90). В ході проведеного дослідження в обох групах виявлено середній рівень соціально-психологічної адаптації: основна група - 73,6%, контрольна - 78,3%. Крім того, в обох групах виявлено високий рівень самоприйняття і прийняття інших. За шкалами опитувальника соціально-психологічної адаптації Роджерса-Даймонда статистично значущих відмінностей між групами не виявлено. При цьому в обох групах часто зустрічається підвищення за шкалою брехні (30%), що говорить про прагнення давати соціально бажані відповіді. За опитувальником вираженості психопатологічної симптоматики SCL-90 в основній групі поширеність психопатологічних симптомів за всіма шкалами істотно вище, ніж у контрольній. Особливо часто зустрічаються такі симптоми, як соматизація (36%) і міжособистісна тривожність (29,5%). Середні значення за шкалами в контрольній групі в межах норми, в основній групі среднегрупповой бал за шкалою "соматизація" вище норми (0,47 ± 0,12). Досліджувані найбільш часто відзначали скарги на головні болі, болі в попереку, в м`язах, тяжкість в кінцівках.

При статистичній обробці даних з використанням U-критерію Манна-Уїтні було виявлено статистично значущі відмінності у вираженості соматичної симптоматики між контрольною і основною групами (p lt; 0,05). В основній групі у семи осіб (14,5%) виявлено психологічна дезадаптація: сильна вираженість симптоматики за всіма шкалами, загальний бал (GSI) і індекс вираженості дистресу (PDSI) вище нормативного рівня-в контрольній групі не виявлено людей з дезадаптацією.
Проведений кореляційний аналіз виявив позитивний зв`язок між рівнем адаптації по Роджерсу-Даймонд і індексом вираженості дистресу PDSI (0,54 при р lt; 0,01). Не виявлено кореляційного зв`язку між виразністю психопатологічної симптоматики, рівнем соціально-психологічної адаптації та такими показниками, як час, що минув з моменту аварії, вік, стаж роботи.

Проведене дослідження дозволяє зробити висновки про основні наслідки переживання вітальної загрози шахтарями на робочому місці. Провідне місце займає проблема соматизации і міжособистісної тривожності. Обидва цих синдрому можуть істотно впливати на здоров`я, працездатність і якість життя шахтарів і вимагають адресному психологічної допомоги. Крім того, потрібно відзначити, що в основній групі спостерігається зовнішня соціально-психологічна адаптація, при цьому виявлено велика поширеність психопатологічних симптомів, що показує необхідність розробки на підприємствах вугільної промисловості системи заходів щодо психологічного супроводу осіб, які пережили загрозу життя під час аварії на шахті.

Цимбал А. В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!