Особливості когнітивного функціонування хворих мігренню

Присутність судинного компонента в патогенезі мігрені, а також епідеміологічна спряженість цього захворювання з підвищеним ризиком ішемічного інсульту послужили серйозною підставою для пошуку субклінічного порушення когнітивних функцій у даного контингенту хворих. Автори досліджень в цій області (Bell et al., 1999 Hooker, Raskin, 1986- Leijdekkers et al., 1990 Le Pira et al., 2000- Waldie et al., 2002) отримали суперечливі дані, в цілому не свідчать про тому, що у хворих мігренню (БМ) процеси переробки інформації значимо відхиляються від норми.

Наша робота націлена не на пошук дефектів, а на виявлення властивостей і особливостей когнітивного функціонування БМ. Адекватними цієї мети, на наш погляд, є когнітивно-стильові методи дослідження. Когнітивно-стильовий підхід був вироблений в 1950-60-х рр. як альтернатива тестів, які оцінюватимуть продуктивність інтелекту (Холодна, 2004). Нам не вдалося знайти роботи, в яких когнітивні функції у БМ оцінювалися за допомогою аналізу когнітивних стилів.

Завдання: виявлення особливостей когнітивних стилів у БМ в порівнянні зі здоровими іспитуемимі- апробація авторської когнітивно стильової методики «Кластерний класифікаційний тест» (ККТ) як інструменту оцінки особливостей когнітивного функціонування БМ- з`ясування взаємозв`язку між клініко-психологічними і когнітивно-стильовими параметрами у БМ і здоровий іспиггуемигх, а також визначення впливу рівня уваги на прояв когнітивних стилів.

У дослідженні брали участь 19 здорових випробовуваних (13 жінок і 6 чоловіків) і 24 хворих мігренню без аури (22 жінки і 2 чоловіки). Хворі відбиралися на основі діагностичних критеріїв міжнародної класифікації головного болю IHS-2003. Описова статистика випробовуваних представлена в таблиці.

методи

Для визначення рівня тривожності використовувався тест Спілбергера з субшкалами реактивної (РТ) і особистісної тривожності (ЛТ). Для оцінки депресивний станів - опитувальник Бека. Для визначення актуального психологічного симптоматичного статусу - опитувальник SCL-90 (Symptom Check List-90), що містить 9 основний шкал (соматизации, обсесивно-компульсивного параметра, міжособистісної сензитивності, депресії, тривоги, ворожості, фобической тривоги, параноидного мислення, псіхотіцізма) і 3 узагальнені шкали другого порядку (загальний бал симптоматики, індекс прояви симптоматики, індекс вираженості дистресу). Оцінка рівня уваги проводилася за допомогою таблиць Шульте.

Для виявлення когнітивно-стильових особливостей іспиггуемигх застосовувалися: 1) методика включених фігур Готтшальда, що діагностує когнітивний стиль полезалежність / поленезависимость (ПЗ / ПНЗ) як показник ясності, розчленованості, виразності, структурованості досвіду (Холодна, 2004- Witkin, 1950) - 2) авторська когнітивно-стильова методика «Кластерний класифікаційний тест» (ККТ).

У методиці ККТ використовується 100 діаграм, отриманих на основі матриці випадкових чисел. Діаграми мають по 5 стовпців - 5 незалежних ознак класифікації (висота стовпчика відповідає вираженості ознаки). На підставі цих ознак за допомогою кластерного аналізу вся сукупність діаграм була розділена на 2 групи. При тестуванні випробуваному два рази пред`являлась кожна з діаграм, при цьому повідомлялося, до якої групи вона належить, тобто формувалося приблизне уявлення про те, як можуть виглядати діаграми, що відносяться до тієї чи іншої групи ( «усереднений» образ діаграм з кожної групи). Процес формування цих образів аналогічний процесу формування понять в широко відомою методикою Виготського-Сахарова. Далі, після декількох хвилин відпочинку визначалося, наскільки адекватно випробуваний побудував «середні» образи і наскільки стабільно він може їх утримувати: вибірково пред`являлися 35 з 100 показаних діаграм, випробовуваний повинен був самостійно визначити, до якої групи належить та чи інша діаграма. Для кожної діаграми був обчислений індекс типовості. Чим більше було вірних відповідей, тим більше загальний бал наближався до 1 і, навпаки, чим більше було невірно певних діаграм і чим більше типовими були ці діаграми, тим нижче був загальний бал в ККТ.

результати

1. Особливості емоційної сфери хворих мігренню. Показники за шкалою депресії Бека достовірно (p lt; 0.05) вище в БМ-групі (14.3), ніж в групі норми (7.8), аналогічна тенденція (50.7 vs 43.8, p = 0.066) спостерігалася для показника ЛТ (тест Спілбергера) .Показателі тривоги і депресії, оцінені за допомогою тесту SCL- 90, також виявилися достовірно вище в БМ-групі. Крім цього в БМ-групі при відсутності психотичних порушень були достовірно вище (p lt; 0.05) такі шкали SCL-90: соматизація, враждебность- для шкали интерперсональная сензитивність спостерігалася аналогічна тенденція (p = 0.065). Крім того, у БМ були достовірно вище інтеграційні параметри тесту SCL-90: загальний індекс симптоматики і індекс вираженості дистресу (відображає вираженість наявних симптомів), а також кількість позитивних симптомів - індекс прояви симптоматики.

Таким чином, можна говорити про можливу пов`язаності мігрені з такими психопатологічними проявами, як більш виражена тривога, соматизація, депресія, ворожість і в деякій мірі интерперсональная сензитивність, яка визначається почуттями особистої неадекватності і неповноцінності, особливо коли людина порівнює себе з іншими.

Для більш детального аналізу взаємозв`язку клініко-психологічних і когнітивно-стильових показників БМ-група була поділена на дві підгрупи за ступенем навантаженість психопатологічними симптомами за допомогою неієрархічні методу кластерного аналізу (метод К-середніх) за показниками субшкал тесту SCL-90. Отримано дві підгрупи: 10 пацієнтів з більш вираженою психопатологічної симптоматикою (обтяжені) і 14 пацієнтів з маловираженим або невираженою психопатологічної симптоматикою (необтяжені). У порівнянні з необтяжених у обтяжених виявлені достовірно (plt; 0.05) більш високі значення по депресії (тест Бека), РТ і ЛТ (тест Спілбергера) і за всіма інтегративним шкалами тесту SCL-90.

2. Когнітивно-стильові особливості хворих мігренню. Число вірних відповідей в тесті включених фігур Готтшальда в групі норми (25.7) недостовірно (р = 0.101) вище, ніж в БМ-групі (22.4).

Бал по ККТ, що відображає успішність класифікації, в БМ-групі (0.9106) достовірно (р = 0.005) нижче норми (0.9509). Таким чином, за даними ККТ структурованість (стабільність і селективність) процесів переробки інформації у БМ нижче норми, що свідчить про ефективність використання стильового підходу в дослідженні когнітивних процесів при мігрені.

У нормі виявлена тенденція позитивної кореляції (R = 0.65- р = 0.081) між успішністю классифицирования (бал по ККТ) і поленезалежних (число вірних відповідей в тесті включених фігур Готтшальда), що говорить на користь того, що в методиках на полезалежність / поленезависимость і успішність / неуспішність структурування (классифицирования) оцінюються близькі характеристики переробки інформації.

У нормі швидкість виконання проби Шульте НЕ корелювала зі стильовими параметрами. У БМ-групі спостерігався інший характер залежностей: отримана достовірна кореляція (R = -0.46- р = 0.049) між успішністю классифицирования (бал по ККТ) і часом виконання проби Шульте (чим менше часу потрібно на виконання проби Шульте, тим вище успішність классифицирования) , що може вказувати на роль уваги в успішності виконання методики ККТ.

У БМ з низькими показниками по психопатологічним шкалами крім залежності між балом по ККТ і рівнем уваги (R = -0.66- р = 0.029) виявлена тенденція залежності між стильовими параметрами - успішністю классифицирования (бал по ККТ) і поленезалежних (індекс ПЗ / ПНЗ) ( R = 0.48- р = 0.094). Відзначимо, що дана тенденція має таку ж спрямованість і близьку силу зв`язку, як і залежність між двома параметрами стилю ПЗ / ПНЗ (індекс ПЗ / ПНЗ та число вірних відповідей - R = 0.48- р = 0.099). У БМ з високими балами по психопатологічним шкалами зв`язок з рівнем уваги втрачає свою силу. Однак в цій підгрупі виявлено сильні достовірні кореляції між когнітивно-стильовими параметрами і виразністю психопатологічних параметрів: бал по ККТ корелює з соматизація по SCL- 90 (R = 0.71- р = 0.034) - число вірних відповідей ПЗ / ПНЗ - з депресією (R = 0.87- р = 0.002), интерперсональной сензитивностью (R = 0.94- р = 0.0001) і загальним індексом симптоматики (R = 0.63- р = 0.071) по

SCL-90, а також з ЛТ (R = 0.87- р = 0.002) по тесту Спілбергера. Таким чином, чим вище успішність классифицирования і поленезависимость, тим вище значення психопатологічних параметрів. В цілому по БМ-групі більша частина залежностей, що мають місце в підгрупі обтяжених, нівелюється.

У групі норми взаємозв`язок стильових і психопатологічних параметрів має інший характер: число вірних відповідей ПЗ / ПНЗ корелює з ЛТ (R = -0.60- р = 0.038) і РТ (R = -0.63- р = 0.027) по тесту Спілбергера, з депресією ( R = -0.65- р = 0.021) по тесту Бека і з психотизма (R = -0.56- р = 0.028) по SCL-90. Таким чином, чим вище поленезависимость, тим нижче психопатологічна обтяженість.

Ці дані свідчать про протилежне характер взаємозв`язку між когнітивно-стильовими і психопатологічними параметрами у здорових випробовуваних і БМ, обтяжених психопатологічної симптоматикою.

висновки

1. Когнітивний функціонування хворих мігренню характеризується меншою структурованістю процесів переробки інформації, ніж в нормі, тобто нижчу здатність до класифікації, меншою селективністю і стійкістю процесів угруповання.

2. У хворих мігренню відзначається позитивна кореляція між структурованістю процесів переробки інформації та рівнем уваги, яка в нормі не спостерігається, що говорить про необхідність використовувати увагу як механізм додаткової мобілізації когнітивних ресурсів для досягнення більш високої структурованості процесів переробки інформації.

3. У нормі більш висока структурованість процесів переробки інформації співвідноситься з більш низькими показниками шкал психопатологічних симптомів, тоді як у хворих мігренню з підвищеними показниками психопатологічних шкал дана залежність носить протилежний характер. Це пов`язано з адаптацією до вимог середовища, який передбачає більш високу структурованість процесів переробки інформації, ніж це властиво хворим на мігрень, тому їх адаптація досягається ціною напруження адаптаційних ресурсів і підвищення схильності психопатологічним процесам.

4. Різна спрямованість взаємозв`язків між психологічними особливостями, когнітивно-стильовими показниками, рівнем уваги вказує на відмінності в міжсистемних відносинах, що забезпечують оптимальну структурованість процесів переробки інформації у здорових випробовуваних і хворих мігренню.

5. Пропонована авторська когнітивно-стильова методика «Кластерний класифікаційний тест» є чутливим інструментом для діагностики когнітивних особливостей в нормі та патології.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!