Лонгитюдное дослідження інтегральної функції дотику у школярів

В основі дослідження лежить гіпотеза про примат дотику по відношенню до інших психологічними характеристиками більш високого рівня. Такі фундаментальні властивості психічних явищ, як проекція і предметність, спочатку формуються в дотик, а інші сенсорні модальності запозичують їх від нього (Л.М. Веккер). У зв`язку з цим ми припускаємо позитивний вплив "включеності" дотику в ці модальності.

Об`єктом експериментів були одні й ті ж учні (23 людини) в 3-м, 6-м і 8-му класах. Після зорового сприйняття геометричних і механічних властивостей об`єктів випробовувані намагалися знайти кожен з них наосліп шляхом дотику серед інших подібних предметів. Час і число помилок при виконанні цих завдань (зорово-відчутних переносів) розглядалися як показник згаданої вище "вклю-ченности" дотику. Потім ці дані зіставлялися шляхом обчислення рангових кореляцій з успішністю рішення "Матриць" Равена, тесту Готтшальда-Віткіна "Включені фігури" і з показниками відхилення від аутогенним норми і тривожності по тесту Люшера.

Зупинимося лише на результатах переносів і когнітивних тестів. Так, між показниками самого перенесення (числом помилок і часом) в 3-м і 8-му класах отримані близькі до значних негативні кореляції: чим менше часу витрачено на пошук стимулів, тим більше помилок при цьому допущено, що пов`язано з переважанням імпульсивності над рефлексивностью і слабким критерієм прийняття рішення. У 6-му класі кореляції стають позитивними: чим довше виконується завдання, тим більше допускається помилок.

І в тесті Равена, і в тесті Готтшальда-Віткіна між числом помилок і часом виконання завдань виявлені значущі на рівні тенденції негативні кореляції тільки в 8-му класі.

Успішність (по числу помилок) візуально-відчутні перенесення позитивно корелює з успішністю рішення "Матриць" Равена в 3-м і 6-м класах. До 8-го класу цей зв`язок кілька слабшає. Подібна картина спостерігається і щодо тесту Готтшальда: від 3-го до 8-го класу позитивні зв`язки простежуються на рівні тенденції, посилюючись в 6-м і 8-му класах. Таким чином, чим успішніше виконується перенос, тим менше помилок допускається в когнітивних тестах.

Час виконання переносів негативно корелює з успішністю в тесті Равена в 3-му класі. Цей зв`язок слабшає до 6-му і зберігається на рівні тенденції в 8-му класі. Чим швидше виконується перенос, тим більше помилок допускається в тесті Равена. Між часом приносив і числом помилок в тесті "Включені фігури" в 3-му класі значущих зв`язків не виявлено, в 6-м - негативна кореляція, яка до 8-го класу змінилася за знаком, залишившись такою ж за силою.

Успішність переносів з часом виконання когнітивних тестів негативно прокорреліровала в 3-му класі (чим більше помилок допущено при знаходженні відчутних стимулів, тим менше часу витрачено на виконання тестів). У 6-му класі зв`язку між показниками переносів і обох тестів відсутні, а в 8-м виявлена позитивна (на рівні тенденції) кореляція між числом помилок в переносах і часом виконання тесту Готтшальда.

Час пошуку стимулів в зорово-відчутних перенесення в 3-му класі дає значиму позитивну кореляцію з часом виконання тестів Равена і Готтшальда. У 6-му класі ці зв`язки зберігаються тільки щодо "Матриць" Равена. У 8-му класі навпаки: пропадають кореляції між часом виконання переносів і тесту Равена, але з`являються негативні кореляції між тимчасовими показниками переносів і тесту "Включені фігури".

Таким чином, в деяких випадках виявляється відповідність зв`язків між характеристиками самого перенесення, а також між показниками переносів і когнітивних тестів. Негативні кореляції між числом помилок і часом виконання зазначених вище методик в 3-му класі обумовлені впливом імпульсивності і слабким критерієм прийняття рішення. Збільшення до 8-го класу числа позитивних зв`язків між помилками і часом пов`язано з "звільненням" мислення від емоційного впливу при вирішенні тестових завдань.

Палей І.М., Чежіна Я.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!