Імпульсивність при вирішенні інтелектуальних завдань

В результаті ускладнення професійної діяльності фахівців в сучасних умовах значно зростають вимоги до їх інтелектуальним і психічним якостям. Велику роль починають грати інтелект і властивості особистості як базис для подальшого розвитку професійних компетенцій. У зв`язку з цим зростає потреба у вивченні процесів рішення багатьох евристиками робочих завдань, що пред`являють підвищені вимоги до інтелекту і особистості працівника.

У нашому дослідженні ми спробували оцінити взаємозв`язок між таким характерологическим властивістю, як імпульсивність / рефлексивність і особливостями рішення інтелектуальних завдань. Методиками дослідження послужили Matching Familiar Figure Test Кагана і тест стуктури інтелекту Амтхауера. Як об`єкт дослідження виступили 87 випробовуваних, 56 жінок і 31 чоловік, віком від 26 до 74 років, з середньою спеціальною (30%) і вищою (70%) освітою, які працюють в одній посадовій позиції. Групам піддослідних (до 12 осіб) спочатку висувався тест Амтхауера, потім кожен випробовуваний індивідуально вирішував тестові завдання тесту Кагана. При відповідях піддослідних в методиці Амтхауера, крім безпосередньо правильних відповідей, фіксувалися також кількість неправильних відповідей і кількість завдань, на які відповідь даний не був. У методиці Кагана фіксувалося середній час відповіді випробуваного і кількість допущених помилок. Це було пов`язано з необхідністю перевірки наявних гіпотез прояви рефлексивності, які свідчили наступне: високі показники рефлексивності за результатами методики Кагана (велика кількість часу на відповідь, одночасно з малим числом помилок) будуть взаємопов`язані з низькою кількістю неправильних відповідей в тесті Амтхауера, високі показники імпульсивності ( мала кількість часу на відповідь, - велике число помилок) будуть взаємопов`язані з великим числом відповідей (як правильних, так і помилкових) в тесті Амтхауера.

На підставі наявних даних були розраховані коефіцієнти кореляції Пірсона. Були отримані наступні результати: виявлено зворотна взаємозв`язок між кількістю помилок, допущених при відповідях піддослідних на завдання тесту Кагана і кількістю правильних відповідей по субтестам II, IV, VI (на рівні значущості = .05) VIII, IX (на рівні значущості = .01) методики Амтхауера. Також була виявлена зворотна взаємозв`язок між середнім часом відповіді в тесті Кагана і кількістю помилок в субтесте IV. Це дозволило нам зробити висновок про те, що рефлексивність може деяким чином проявлятися в ході вирішення завдань, в яких потрібно оперування абстрактними поняттями, побудова моделі дії в незнайомій ситуації, т. Е. Участь концептуального мислення. Взаємозв`язків між показниками рефлексивності і субтестів I і III не виявлено, а значить, ймовірність прийняття випадкового рішення при вирішенні конкретно-практичного завдання залежить від розвиненості аналітичного мислення, а не від імпульсивності випробуваного.

Також на підставі того, що була виявлена кореляція між кількістю помилок в методиці Кагана і помилок в IV субтесте (числові ряди), можна говорити про те, що імпульсивність може проявлятися і в ході вирішенні завдань, які вимагають високої рухливості і переключення мислення. Крім того, кількість допускаються помилок негативно корелює (p = .01) з кількістю відповідей (і правильних, і відповідей в цілому) в субтесте IX методики Амтхауера, і позитивно - з кількістю пропущених завдань в тому ж субтесте. По всій видимості, рефлексивність найбільше проявляється під час вирішення завдань, що вимагають участі пам`яті, і впливає не тільки на точність відтворення інформації але і на обсяг цієї інформації.

На підставі отриманих даних ми можемо частково прийняти першу гіпотезу дослідження з тим застереженням, що рефлексивність проявляється таким чином при вирішенні задач, в яких бере участь концептуальне мислення, і частково другу гіпотезу, але обмежити її завданнями, в яких задіяна пам`ять.

Астапенко Е. Е.