Особливості активації семантичної мережі при вирішенні творчих завдань

Вивчення творчості з точки зору когнітивних моделей передбачає аналіз особливостей організації семантичної мережі і процесів активації при вирішенні творчих завдань.

В даному експерименті вивчалася взаємозв`язок рівня вербальної креативності та індивідуальних особливостей активації семантичної мережі. Передбачалося, що індивідуальні відмінності в креативності пов`язані з легкістю доступу до різних елементів мережі.

В якості основного завдання випробуваним пропонувалися анаграми, причому набір з 48 чотирибуквеними анаграм був сконструйований таким чином, що слова-відповіді склали дві полярні по частотності групи. Передбачається, що високочастотні слова в цілому активовані на більш високому рівні, і тому більш доступні, тоді як низькочастотні слова-відповіді спочатку активовані на низькому рівні, що робить подібні анаграми більш складними для вирішення. Частотність слів визначалася за допомогою частотного словника і додатково контролювалася за даними пошукової системи Yandex, після чого розраховувалась як середній показник по двом джерелам. У той же час серед механізмів вирішення анаграм традиційно називається не тільки актуалізація слова-відповіді по ключових елементів, а й реорганізація елементів анаграми з метою комбінування потрібного ключа. Для контролю комбінаторних процесів додатково варіювалася складність перестановки літер в анаграмі. Складність кожної перестановки була оцінена за результатами попереднього експерименту, після чого з низькочастотних слів були сформовані анаграми з простими перестановками букв, а з високочастотних - анаграми зі складними перестановками. Таким чином, складність завдань була в цілому зрівняна, однак формувалася вона з двох джерел - доступності активації слова-відповіді і складності послідовності букв. Випробовувані (45 осіб, студенти) вирішували анаграми, а також виконували тест на вербальну креативність ( "Незвичайне використання", Дж. Гілфорд). При вирішенні анаграм реєстрація відповідей випробовуваних проводилася за допомогою аудіозапису, що дозволяло з досить високою точністю фіксувати час з моменту появи анаграми до моменту її вирішення.

Для кожного випробуваного проводився регресійний аналіз, де частотність слова-відповіді і складність комбінації виступали в якості предикторів успішності вирішення, а в якості міри індивідуальної чутливості випробуваного - нахил регресійної кривої. Отримані бета-коефіцієнти співвідносилися з індивідуальними показниками вербальної креативності. Крім того, аналізувалася взаємозв`язок вербальної креативності та успішності вирішення анаграм.

Отримані результати дозволяють говорити про те, що вербальна креативність пов`язана саме з чутливістю до частотності слів-відповідей (r = -0,31, p lt; 0,05), тоді як для чутливості до складності комбінації такого взаємозв`язку не спостерігалося. При цьому спостерігається зв`язок вербальної креативності як із загальною кількістю вирішених анаграм (r = 0,31, p lt; 0,05), так і з кількістю вирішених низько- частотних анаграм (але не високочастотних).
Таким чином, креативні випробувані в цілому вирішують більше анаграм, ніж випробовувані з невисокою вербальної креативністю, причому відмінності формуються за рахунок більш успішного вирішення анаграм з низькочастотними словами-відповідями. Крім того, для високочастотних анаграм в двох групах випробовуваних, розділених по рівню вербальної креативності, спостерігаються значні відмінності в дисперсії кількості правильних відповідей (F = 2,85, p lt; 0,05). При вирішенні високочастотних анаграм група креативних випробовуваних в цілому однорідний, тоді як в групі нізкокреатівних випробовуваних спостерігається великий розкид в кількості успішно виконаних завдань. Аналогічні відмінності в дисперсії виявляються і при аналізі часу, витраченого на рішення анаграм. Група піддослідних з високою вербальної креативністю в цілому більш однорідна за часом рішення як низькочастотних (F = 3,38, p lt; 0,05), так і високочастотних анаграм (F = 4,04, p lt; 0,05), ніж група нізкокреатівних випробовуваних. В цілому результати дозволяють говорити про те, що відмінності висококреатівних і нізкокреатівних випробовуваних дійсно пов`язані з особливостями доступу до віддалених елементів семантичної мережі.

Денисова Ю. А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!