Особливості творчого потенціалу дітей старшого дошкільного віку

Зміна підходу до виховання і навчання дітей, проникнення в педагогіку ідей гуманістичної психології посилило спрямованість на розкриття та розвиток творчого потенціалу кожної дитини. Психологічні особливості старших дошкільників психологами найчастіше розглядаються в контексті оцінки їх готовності до шкільного навчання. При цьому практично не береться значення творчих здібностей дитини, які з повною підставою можна розглядати як одну з умов розвитку особистості і прояви адаптаційних можливостей. Роль креативності в структурі психічної організації дітей даного віку показують і масові дослідження, виконані на кафедрі практичної психології РГПУ ім.А.І.Герцена. Показники креативності виділяються як за кількістю кореляційних зв`язків з показниками інших психічних утворень, так і за місцем в структурі цих зв`язків. Вони пов`язані з показниками, що відображають особливості сенсомоторної і афективної сфер, інтелекту, темпераменту і мотивації. Складність взаємозв`язків між різними за своєю природою психічними проявами можна вважати характерною для даного віку, вона відображає структурні особливості розвитку.

Креативність вивчалася по проявах дивергентного мислення і уяви при вербальної і невербальної діяльності, для вимірювання яких були обрані два завдання з тестів П.Торранса (Torrance Test Creative Thinking -TTCT). Обсяг вибірки - 182 дитини, з них 99 дівчаток та 83 хлопчика. Для аналізу вербального творчості дітей висувалися по черзі 4 сюжетні картинки з проблемним змістом, по кожній з них треба було поставити якомога більше запитань, перерахувати можливі причини ситуації та можливі наслідки. Невербальне або графічне творчість вивчалося за результатами виконання завдань на домальовування повторюваних форм - 20 кіл. Завдання вимагало руйнування структури і створення нових форм, стимулюючи дивергентное мислення і уяву. Отримані в результаті показники дозволяють диференційовано оцінити творчий потенціал дітей.

Розглянемо деякі з аналізувалися показників. Кількість даних питань за типами знаходиться в зоні середніх значень (при перекладі сирих балів у шкальні) і знижується в послідовності: конкретні, функціональні, смислові питання. Кількість змістових питань, спрямованих на виявлення прихованого змісту ситуації, в два рази менше, ніж конкретних. Близько 70% всіх питань є стереотипними. Кількість причин, що призвели до ситуації, практично збігається з кількістю названих наслідків і також знаходиться в зоні середніх значень. Дуже низькі значення показників кількості причин-асоціацій і наслідків асоціацій свідчать про вузькість асоціативних процесів, обмеженості фантазії і життєвого досвіду, тому навіть невисокі ідивідуальні значення цих показників інформативні для оцінки творчого потенціалу дитини. В цілому, аналіз показників вербальної частини тесту свідчить більшою мірою не про креативність, а про інтелектуальну продуктивності.

Аналіз невербального творчості дітей також показує високий рівень продуктивності. Хоча 48% з усіх виконаних малюнків стереотипні, наявність 40% "зовнішніх" малюнків свідчить про достатню свободу експериментування дітей з формою. За кількістю створених композицій хлопчики перевершили дівчаток на статістістіческі значущому рівні (при Рgt; 0,01).

Результати дослідження показали відмінності в рівнях вербальної і графічної продуктивності: показники вербальної продуктивності знаходяться в зоні середніх значень вираженості творчої активності, а невербальної - в зоні високих значень. Креативність більше виражена при невербальної діяльності, в малюнках дітей більше різноманітності, ніж при інтерпретації картинок. Більш високий рівень креативності при графічної діяльності, ймовірно, пов`язаний з більшою сформованістю в даному віці предметно-операціонального плану мислення, в порівнянні з особистісно-рефлексивним.

Семенова З.Ф.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!