Вивчення взаємозв`язку критичного мислення та творчого потенціалу особистості

В даний час в психології творчості значно зріс інтерес до проблеми розвитку творчої особистості. На наш погляд, це пов`язано з потребою людини в реалізації своїх здібностей і можливостей, а також розкриттям творчого потенціалу. З огляду на практичної і теоретичної важливості проблеми творчого розвитку їй присвячено достатньо наукових і прикладних робіт (Пономарьов В.Я., Богоявленська Д.Б., Дружинін В.Н. та ін.), В яких наголошується, що необхідно приділяти увагу спеціального навчання різним аспектам творчого мислення. Так, серед умов, що стимулюють розвиток творчого мислення, виділяють і культивування якостей критичного мислення (Чеффі Д.).

У зв`язку з цим назріла необхідність в аналізі проблем, присвячених вивченню критичного мислення і його взаємозв`язку з творчістю. Нами виявлено, що в літературі частіше відзначається негативний момент критичності як строгих формально-логічних рамок, через які не проходять "погані" ідеї (Осборн А., Гордон У., Маслоу А.). Однак існують підходи, в яких критичність визначається як можливість бачити не тільки недоліки, але перш за все помічати гідності, евристичні моменти (Торранс Е., Поул Р.).

У нашій роботі ми спираємося на регулятивний підхід, що розвивається А.С.Шаровим з позицій теорії меж, де критичне мислення розуміється як рефлексія значущості окремих дій в регуляції пізнавальної активності для оптимального вирішення виниклих проблем і відповідно до прийнятих для цієї діяльності нормами. Прояв психологічного механізму критичного мислення знаходить своє відображення в переважанні того чи іншого інтегративної якості (логічність, цілісність, організованість), які реалізуються на різних рівнях саморегуляції мислення.

У даній роботі представлені результати вивчення взаємозв`язків критичного мислення та творчого потенціалу особистості у програмістів в аспекті продуктивності професійної діяльності (25 програмістів, вік від 24 до 36 років). Для діагностики творчого потенціалу особистості використовувалися методики А.С.Шарова (критерій креативності, цінності творчої особистості, творча активність, творча рефлексія, прагнення до значущості) і С.Максимова ( "творческость", "нереалізованість"). Рівень розвитку якостей критичного мислення вимірювався за допомогою методики А.С.Шарова (логічність, цілісність, організованість). Методом експертної оцінки були визначені три групи програмістів: 1) найбільш успішні програмісти в своїй профессіі- 2) менш продуктивні программісти- 3) початківці програмісти.

Кореляційний аналіз даних по групам програмістів виявив велике число значущих кореляцій між показниками критичного мислення та творчого потенціалу особистості. Найбільше число значущих кореляцій спостерігається між показником "організованість" критичного мислення і творчим потенціалом особистості в цілому, а також його системоутворюючим фактором "прагнення до значущості" у програмістів кожної групи. Даний факт може бути пояснений тим, що високий рівень розвитку критичного мислення може сприяти розкриттю творчого потенціалу особистості. Також виявлені значущі кореляції, що підтверджують залежність творчого потенціалу особистості від прагнення до значущості.

В цілому аналіз показує, що найбільш успішні і продуктивні програмісти більш ефективно здійснюють регуляцію своєї професійної діяльності, володіють високим творчим потенціалом, який проявляється в їх підвищеному прагненні до значущості і вираженому ціннісно-смисловому змісті, яке задає особливу спрямованість і гнучкість мислення. Їх ціннісно-смисловий зміст проявляється в підвищеній творчої активності, причому активності не хаотичною, а систематизованої і послідовною. Більш того, критичне мислення дозволяє виходити програмісту на більш високий рівень рефлексивного узагальнення своєї професійної діяльності.

Кукушкіна Ю.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!