Гнучкість мислення і успішність вирішення евристичних задач

Предмет даної роботи - розгляд гнучкості як легкості переходу з образного на вербальний "алфавіт" мислення в якості одного з механізмів творчого мислення. Пропонується нова трактування гнучкості як швидкості та адекватності перемикання з одного з компонентів мислення на інший при їх певному індивідуальному співвідношенні. Ми дотримуємося точки зору Л.М. Веккера, для якого "живий акт мислення завжди залишається оборотним міжмовним перекладом". Ідея міжмовної перекладу виростає з постулату про єдність чуттєвого і логічного рівнів відображення і пізнання дійсності. Зміна алфавітів мислення (з образного на логічний і назад) як общепсихологическое явище присутнє в процесі пізнання кожної людини. Відкритим на даний момент залишається питання про природу гнучкості.

Аналіз літератури дозволяє стверджувати, що, по-перше, гнучкість зумовлена особливостями темпераменту. По-друге, що природа гнучкості може визначатися структурою інтелекту, оскільки остання характеризується імпліцитно містяться в ній вербальними і невербальними компонентами мислення.

Мета нашої роботи - обґрунтування поняття гнучкості як здатності до взаимопереходами з образного на вербальний алфавіти мислення, що сприяє успішному вирішенню різного роду постають перед суб`єктом завдань, а також визначення природи цього феномена, укоріненого в темпераменті і інтелекті. Нами були використані такі методики: тест Векслера- тест словесно-колірній інтерференції Струпа- батарея евристичних задач і Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності В.М.Русалова.

На основі факторного аналізу даних показано існування єдиного чинника "успішності вирішення евристичних задач", який розкриває наявність такої взаємозв`язку - найбільш успішні у вирішенні евристичних задач суб`єкти, що поєднують в собі: високий інтелектуальний развітіе- володіння гнучкістю як особливу здатність, що полягає в можливості адекватної зміни провідних алфавітів переробки інформації-наявність таких темпераментальні властивостей, як інтелектуальна пластичність, швидкість і інтелектуальна активність. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що при відсутності гнучкості можливе успішне вирішення евристичної задачі, якщо вона за характером представленого матеріалу відповідає домінуючому у суб`єкта способу переробки інформації.

Фідірко М.В.