Стилі кодування інформації як предиктори успішного навчання студентів

Створення інноваційної моделі вищої освіти передбачає впровадження системи психолого-педагогічного супроводу, яка здатна забезпечити підтримку навчального процесу в межах вузу. Навчальний матеріал може бути представлений в різних модальності, що створює "перцептивні" коридори і задає напрямок подальшої аналітико-синтетичної переробки інформації. У зв`язку з цим індивідуальні репрезентації світу можуть стати мішенями психолого-педагогічного впливу, а саме: при розробці засобів і методів навчання, адекватних способів сприйняття інформації.

Метою емпіричного дослідження є виявлення ролі стильових особливостей сприйняття в забезпеченні успішності навчальної діяльності студентів. У дослідженні взяли участь 186 студентів першого і четвертого курсів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", з яких було сформовано дві вибірки:

1) студенти технічних спеціальностей - 105 чоловік;

2) студенти гуманітарних спеціальностей - 81 осіб.

У роботі були використані наступні методи: методика діагностики стилів кодування інформації (Фролова Е. В., 2010), шкала переважання першої чи другої сигнальної системи (1 або 2 СС) з опитувальника "ЧХТ", БІАС-тест (Б. Льюїс, Ф . Пуцелік), тест "інтелектуальна лабільність" (А. В. Козловський), методика визначення типу мислення (Г. В. Резапкіна), методика визначення переважаючого типу запам`ятовування, методика визначення рефлексивності мислення, методика визначення ригідності мислення.

В результаті дослідження були отримані наступні висновки:

1) студенти різних напрямів підготовки мають вихідні розходження в психофізіологічних особливостях сприйняття: студенти технічного факультету є лівопівкульними індивідами з домінуванням словесно-мовного СКИ- студенти гуманітарного факультету - правопівкульні індивіди з домінуванням візуального, предметно-практичного і сенсорно-емоційного СКІ;

2) в динаміці розподілу типів сприйняття (з першого по четвертий курс) знижується рівень вираженості сенсорно-емоційного СКІ і 1 СС незалежно від напряму підготовки. У студентів гуманітарного факультету підвищується вираженість словесно-мовного СКІ і 2 СС. Таким чином, вплив системи вищої освіти відображено в зменшенні частки сенсорних і емоційних чинників в сприйнятті інформації, а також у зростанні сприйняття смислової складової інформації та рівня розвитку здібностей до символізації. Більш чутливими до такого впливу є студенти "гуманітарії", оскільки вихідний рівень розвитку систем сприйняття і переробки інформації представлений первосігнальние засобами сприйняття;

3) успішність навчання студентів на першому курсі слабо детермінована їх особливостями сприйняття і переробки інформації. На випускних курсах відбувається "предметна стильова спеціалізація", яка пов`язана з формуванням навчальних стратегій на основі переважаючих стилів сприйняття. Це призводить до спеціалізації студента на певних засобах сприйняття і переробки навчальної інформації і відбивається у виникненні кореляційних зв`язків між стилями кодування інформації та показниками академічної успішності;

4) успішність навчання студентів технічних напрямів підготовки обумовлена позитивним впливом сенсорно-емоційного СКІ, який пов`язаний з гнучкістю мислення, здатність об`єднувати навчальну інформацію, представлену в різних модальності, і створює передумови підготовки інженерних кадрів в певній прикладній області. Розвинений словесно-мовної СКІ знижує ефективність навчання з технічних напрямків підготовки, так як створює передумови формування "вченого-теоретика" і пов`язаний з ригідністю пізнавальної сфери, що ускладнює засвоєння навчальної інформації, перетворення навчального матеріалу в різні форми його презентації;

5) успішність навчання студентів гуманітарних напрямів обумовлена позитивним впливом візуального СКІ і рівня розвитку 2 СС. Ці стилі пов`язані з рефлексивностью і гнучкістю мислення, що створює передумови для формування словесно-логічного мислення і забезпечує ефективність засвоєння навчальної інформації за рахунок більш усвідомленого ставлення до навчання, здатності до перекладу інформації в різні форми подання. Негативний вплив на окремі показники успішності навчання мають предметно-практичний і сенсорно-емоційний СКІ за рахунок зниження продуктивних характеристик пізнавальної діяльності.

Фролова Е. В.