Дослідження стильових відмінностей у навчальній діяльності студентів

Індивідуально-своєрідні способи засвоєння інформації в навчальній діяльності отримали в свій час позначення "стиль навчання", яке не отримало досі однозначного тлумачення. Найбільш поширена дана проблематика в західній психолого-педагогічній літературі, починаючи з 70-х років минулого століття. Спроби виділити і описати різні типи учнів, що мають стійкі способи взаємодії з різними аспектами освітнього середовища, робилися неодноразово. За підстави виділення типів приймалися мотиваційні відношення до навчання, різні особистісні якості, особливості мислення і переробки інформації, орієнтацію на практичне застосування знань або логічний аналіз, переважання тих чи інших модальностей досвіду і т.д.

Поступово дослідники вийшли на розуміння стилю навчання як багатовимірного і багаторівневого явища, виявивши при цьому ряд проблем. Однією з них є проблема співвіднесення стилю навчання і якості навчальної діяльності. У реальному навчальної діяльності найбільш успішними учнями виявляються ті, хто вміє застосовувати полістілевой підхід у своїй навчальній роботі, може змінювати свої навчальні стратегії в залежності від вимог конкретної навчальної ситуації. Іншою проблемою виявилася нестабільність стилів в часі під впливом методу викладання, позиції учня і вчителя і т.д.

Таким чином, навчальні стилі виступають як інтегральні освіти, які можна цілісно описати з урахуванням характеристик середовища (навчальної ситуації, освітньої технології), відмінностей в способах кодування інформації, прийомів вирішення навчальних проблем, переваг форм, методів роботи і матеріалу засвоєння і т.д.

Незважаючи на всю складність застосування стильового підходу до навчальної діяльності, що відрізняється різноманіттям умов, форм, методів, представляється все-таки можливим виявлення загальних відмінностей в навчальних перевагах студентів різних факультетів. Це дозволяє виявити можливий зв`язок між специфікою навчання на певному факультеті з переважанням тих чи інших форм навчальної активності студентів, способах роботи з матеріалом, а також порівняти різні навчальні переваги, виявити специфічні труднощі.

Проведено дослідження навчальних переваг за допомогою анкетування 130 студентів факультету міжнародних відносин, економічного, філологічного, психологічного факультетів СПбГУ, а також 56 студентів психологічного факультету Академії гуманітарної освіти. Воно показало, що значущі відмінності в бажаних формах і прийомах навчальної роботи дійсно існують і стосуються переважно переваг в способах навчальної роботи, типі матеріалу засвоєння. Характер навчальних переваг форм роботи виявляється інформативним для організаторів навчального процесу в вузі, а також викладачів, які можуть врахувати ці переваги, вдаючись до використання різноманітних форм і методів у своїй педагогічній діяльності.

Зокрема, близько 50% опитаних вибирають активні методи роботи з навчальним матеріалом, включаючи його перетворення, обговорення в групі, відпрацювання отриманих знань в безпосередній практиці. Особливо підкреслюють значущість практичних форм роботи студенти психологічних факультетів. Багато хто відзначає важливість роботи в малих групах і постійний діалог з викладачем. Більшість учасників опитування визнають, що мають сформовану стратегію ефективного засвоєння матеріалу, проте багато хто відчуває і труднощі, пов`язані з самоорганізацією, нестачею часу для освоєння великих обсягів інформації.

Найбільш складними видами діяльності студенти різних факультетів називають підготовку усних повідомлень, участь в груповому обговоренні, написання рефератів. Детальний аналіз індивідуальних результатів дає можливість виділення стійких комплексів навчальних переваг, які є стильовими особливостями. Зворотній зв`язок за результатами проведеного дослідження дозволила позначити, обговорити ефективні і неефективні стратегії засвоєння навчального матеріалу, стала підставою для інтелектуальної рефлексії студентами власного навчального стилю.

Голубєва С.Г.