Ставлення викладача до стилю навчальної діяльності студента

Проблеми стилю мають давню історію, але разом з тим вони зберігають свою актуальність. Особливий інтерес у контексті проблем стилю представляє в даний час проблема його розвитку. Один з її аспектів може бути розглянуто з точки зору особливостей освоєння діяльності. Пристосування до вимог діяльності і оволодіння нею, як зазначає В.Толочек (1998), йдуть поетапно. У зв`язку з цим можна припустити, що існує три способи подальшого розвитку стилю при переході до навчання у вузі: актуалізація раннє засвоєних навичок і їх використання в нових умовах навчання-корекція сформованих навичок відповідно до нових умов навчання і формування принципово нових навичок, невластивих раніше здійснюваної навчальної діяльності.

Розглядаючи проблему формування стилю, можна говорити про те, що більшість дослідників в цій області в основному акцент роблять або на вивчення індивідуальності людини, який породив стиль, або аналізують вимоги тієї діяльності, в якій він виник. Так, наприклад А.А.Леонтьев (1997) вважає, що формування стилю здійснюється двояким чином: або шляхом наслідування, "проб і помилок" на основі пошукової діяльності, або шляхом свідомого і довільного здійснення даної операції на рівні актуального свідомості з подальшою її автоматизацією і включенням в більш складне дію. Однак слід зазначити, що взаємодія людини зі світом передбачає спрямованість не тільки на об`єкти цього світу, в якості якого може виступати діяльність, а й на конкретного суб`єкта, опосередковують відносини людини зі світом. У зв`язку з цим особливий інтерес представляє вивчення ролі інших осіб в процесі розвитку стилю, його функціонування та вдосконалення.

Дослідження в цій сфері є вкрай нечисленними і стосуються в основному стилю в спортивній діяльності. Відносно навчальної діяльності дана проблема залишається практично невивченою. У зв`язку з цим нами було організовано спеціальне дослідження, метою якого було виявлення ставлення викладачів до стильових проявів навчальної діяльності студентів. У дослідженні взяли участь викладачі філологічного та механіко-математичного факультетів, а також викладачі суспільних дисциплін загальноуніверситетських кафедр (всього 25 осіб). У процесі дослідження використовувався метод експертних оцінок. Студентів кожного курсу оцінювали 3 5 викладачів. Питання, за якими пропонувалося оцінити особливості навчальної діяльності студентів, було складено відповідно до вже відомими в літературі прийомами і способами навчальної роботи, а саме: розглядалися особливості орієнтовних, виконавчих дій, ступінь їх развернутості- створення суб`єктом зручних умов і переваги в діяльності. Крім того, вивчалися регулярність і систематичність навчальної роботи, були виділені такі характеристики як активність і самостійність.

Аналіз результатів дозволяє говорити про те, що викладачі в більшій мірі орієнтовані на виконавський компонент, що характеризує зовнішні прояви навчальних дій студентів і тому є для них найбільш інформативним. Так, у своїх відповідях викладачі фіксували: грунтовно чи підготовлений студент до семінару- при відповіді під час семінару або іспиту чи користується він знаннями, отриманими тільки з лекцій або ж використовує додаткову літературу- активно і часто виступає на семінаре- при підготовці доповіді, реферату орієнтований на одне джерело або ж використовує спеціальну літературу. Крім того, викладачі можуть робити висновки про систематичність навчальної роботи студентів на основі регулярного відвідування лекцій, семінарів і активній роботі на них.

Дослідження показало, що в найменшій мірі викладачам вдається зчитувати орієнтовні і контрольні дії, а також такий прийом, як створення зручних умов навчальної роботи. Так, труднощі у викладачів викликали питання про те, скільки часу було витрачено студентом на підготовку до даного заняття, яким чином студент фіксує лекції докладно або у вигляді тез.

Таким чином, результати дослідження дозволяють говорити про те, що викладачі здатні зчитувати особливості прояву стилю навчальної діяльності студентів, при цьому більш інформативним для них є виконавський компонент.

Жданова С.Ю.