До проблеми виявлення особистісних детермінант самоорганізації суб`єкта навчальної діяльності

Проблема самоорганізації є неодмінною умовою збереження вивченні процесів адаптації особистості і в той же час використання терміна "самоорганізації" дозволяє нам використовувати поняття "суб`єкта", як його похідну.

Психологічний аспект адаптації полягає в пристосуванні людини як особистості до існування в суспільстві відповідно до вимог цього суспільства і з власними потребами, мотивами і інтересами. Основними проявами психологічної адаптації взаємодія (в т.ч. спілкування) людини з оточуючими людьми і його найважливішим засобом досягнення психологічної адаптації є загальна освіта і виховання, а також трудова та професійна підготовка. Процес психологічної адаптації проходить кожна людина в процесі свого індивідуального розвитку, а вузівська підготовка один з етапів індивідуального розвитку особистості.

В даний час одним з цих умов, в рамках освітнього процесу, що вимагає пильної уваги є поетапне професійне становлення студентів вузів. Мало хто з випускників виступають як суб`єкти професійної діяльності, а лише малу частину дійсно можна віднести до тих, хто має властивості суб`єктності (активність в життєвому процесі) і, як наслідок, здатності до самоорганізації своєї діяльності.

Перед нами виникає проблема виявлення особистісних детермінант "самоорганізованого суб`єкта" і виявлення (або хоча б аналіз) значущих відмінностей етапів "вузівської професіоналізації" для того, щоб цей процес мав успішне завершення. При цьому критерієм якості може виступати подальша активність і перетворення своєї діяльності з метою підвищення рівня професіоналізації.

По відношенню до студентів вузів в цій ролі виступають аспіранти вузів, об`єктивним критерієм є їх зарахування і навчання в результаті подолання вступних випробувань.

Активні дії і їх успішне виконання пояснюється умінням індивіда самоорганізовувати свою діяльність, тобто адаптується в заданих умовах, якими виступає освітній процес.

Можливо, що суб`єкт навчальної діяльності наділений певним комплексом особистісних детермінант, який дозволяє досягти певних успіхів в діяльності. Але сам комплекс як такий не може виступати абсолютним об`єктивним показником, необхідно оп ределить взаємозв`язок його елементів, яка в свою чергу буде обумовлена здатністю суб`єкта до самоорганізації.

Самоорганізація виступає як одна з характеристик суб`єкта поряд з активністю, самодетермінації і саморозвитком.

Принцип суб`єкта діяльності реалізує гіпотезу Б.Ф. Ломова, про те, що забезпечення будь-яких вимог здійснюється не шляхом локального відповідності і порівняння окремо взятих психічних процесів, властивостей і операціональних вимог діяльності, а цілісним способом організації на будь-якому рівні активності і допомагає нам розвивати ідеї з даної проблематики.

Пред`явлений короткий аналіз дозволяє нам припустити, що самоорганізація - це характеристика суб`єкта, який тим самим займає вищу позицію по відношенню до поняття особистість в контексті активності в життєвому просторі.

Представлені положення, застосовні в структурі освіти для вдосконалення навчальної діяльності при виділення комплексу особистісних детермінант, що дозволяють зробити успішний контроль своєї діяльності в період вузівської підготовки.

Балимова Інна Володимирівна