Проблема адаптації студента і ціннісні орієнтації

Рівень вимог, що висуваються в сучасних умовах до якості професійної підготовки і формування особистісних якостей майбутнього фахівця в процесі навчання у ВНЗ, передбачає, зокрема, розробку науково обґрунтованої системи методів оптимізації адаптації студента до вузу. Загальновизнано, що на перших етапах студентського життя труднощі відчуває чи не кожен першокурсник. Особливо гострі проблеми виникають у молодих людей, які приїхали вчитися з інших міст і опинилися в абсолютно новій для себе соціокультурному середовищі. Практика освіти свідчить, що основний відсоток відрахувань припадає на перші два роки навчання. В якості основних причин відсіву студентів молодших курсів виділяються труднощі адаптації, які проявляються як в негативних емоційних станах, так і в нездатності повноцінно включитися в навчальний процес. Масовість поширення цього явища, а також його значимість для навчально-виховного процесу у ВНЗ диктує необхідність розібратися в його суті і оптимізувати його здійснення.

Проблема адаптації студента до вузу є приватним прикладом багатовимірного феномену адаптації, що є предметом вивчення широкого кола природних і суспільних наук. Міждисциплінарність цього поняття обумовлена характером об`єктивної структури досліджуваного складного явища - людини.

У науково-педагогічній літературі представлені різні аспекти проблеми адаптації студентів (С.М.Годнік, І.М, Дураном, В.В.Лагерев, Л.А.Леонова, Г.Б.Ричкова, М.Ф.Фатхуллін і ін. ), згідно з якими феномен адаптації являє собою інтегративний результат безлічі біосоціальних, гносеологічних і психолого-педагогічних взаємодій. Концепція соціально-психологичес-кого бар`єру (Б.Д. Паригін, 1999) дозволяє інтерпретувати проблему адаптації як процес взаємодії особистості із середовищем. Разом з тим багато питань адаптаційного взаємодії "студент - вуз" намічені пунктирно і вимагають подальшого вивчення.

Проведене нами дослідження дозволяє зробити висновок, що:

1) адаптація проявляється в двох видах: а) як пристосування особистості до потреб, що змінилася соціокультурного середовища і - на цій основі - як формування взаємодії особистості зі средой- б) як процес формування нових якостей особистості, в тому числі її ціннісних орієнтацій;

2) процес адаптації студента до вузу протікає в трьох основних сферах: а) в діяльності-б) в общеніі- в) у самосвідомості. Вони служать основою для визначення видів адаптації, провідним з яких виступає адаптація до навчальної діяльності як процес пристосування до умов, змісту і вимогам навчального процесу у ВНЗ;

3) сучасна соціокультурна ситуація диктує необхідність формування у студентів складної інтегративної системи переконань, цінностей, норм і зразків поведінки як цілісного менталітетного явища, що сприяє оптимізації процесу адаптації у вузі.

Основними компонентами досліджуваного процесу є:

- адаптується суб`єкт - студент, академічна група;

- об`єкт адаптації - навчально-виховний процес у вузі, включення в який забезпечується освоєнням нових видів діяльності, цінностей і зразків поведінки;

- адаптивна ситуація - зміст і характер змін, що виникають при взаємодії об`єкта адаптації і адаптується суб`єкта в кожній з систем;

- адаптивна потреба - бажання, необхідність суб`єкта в пізнанні об`єкта адаптації та встановлення з ним оптимальних відносин, що виявляються в мотивах, що спонукають особистість до діяльності і стають формою її прояву;

- адаптованість - рівень адаптації, або ступінь прийняття і освоєння особистістю нових видів діяльності, ціннісних орієнтацій, професійних норм і зразків поведінки;

- динаміка адаптації - розширення сфери адаптації та зміна її рівнів на відповідних етапах в одиницю часу;

- фактори адаптації - причини, рушійні сили процесу (потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації).

Таким чином, формування у студентів системи переконань, ціннісних орієнтацій, норм і зразків поведінки представляється новим ефективним засобом оптимізації процесу адаптації до навчання у вузі.

Личагіна І.М.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!