Умови формування професійно-етичної культури педагога

Процес формування професійно-етичної культури педагога передбачає включення кожного студента в систему постійно розширюються відносин, які розкривали б моральне зміст, норми педагогічної праці, вимоги до особистості педагога.

У навчально-виховному процесі вузу необхідно враховувати не тільки систему педагогічних впливів, а й професійно-моральну позицію майбутніх фахівців з точки зору їх потреб, установок, відносин, здібностей і можливостей.

Ефективність виховання етичної культури у вузі залежить від рівня вихованості у студентів системи цінностей, цілеспрямованості, колективізму, почуття обов`язку і відповідальності, довіри і доброго ставлення до людей та інших моральних якостей, сформованих в довузівський період.

Виховний процес протікає успішно, якщо педагогічні впливи "приймаються" студентом позитивно, здійснюється перехід зовнішніх впливів у внутрішні стану, так як процес взаємодії інформаційного змісту социализирующих і регулюють поведінку особистості з різними типами особистісних процесів, властивостей і відносин утворює "особистісний модус" людини, його здібності, переконання, оціночні критерії.

З метою формування професійно-етичної культури педагога необхідно виявити динаміку розвитку професійно-моральної позиції особистості в логіці виховного процесу.

Ефективність процесу професійно-морального виховання залежить від сенситивних характеристик особистості. Процес чуттєвого відображення, як експериментально довів Б.Г.Ананьев, призводить до певної сенсорної організації, т. Е. Системі особистісних властивостей, що має велике значення для формування професійно-етичних умінь, навичок, здібностей.

Для виявлення оптимальних умов формування професійно-етичної культури педагога потрібно чітко уявляти сукупність внутрішніх і зовнішніх факторів, що детермінують цей процес.

До числа перших відноситься сформованість професійно-моральної позиції студента, до других - етична насиченість змісту навчальних предметів, а також морально-психологічний клімат академічної групи вузу.

Моральне виховання студентів з першого курсу має переломлюватися через вимоги професії. Акцент навчально-виховного процесу повинен падати не тільки на вдосконалення моральних принципів, норм і моральних якостей особистості, сформованих ще в шкільні роки, а й на розгляд цих утворень під кутом професійного зору.

При реалізації завдань навчання, що виховує потрібно формувати не просто почуття обов`язку, а розкрити перед майбутніми педагогами сенс професійного обов`язку і показати шляху його формування, справедливість не взагалі, а як одне з важливих професійних якостей.

В основі механізму засвоєння професійно-моральних норм і принципів лежить встановлення зв`язку між професійними знаннями і позитивним емоційним ставленням до них в результаті формування особистісного сенсу професійно-моральних принципів і норм і їх усвідомлення.

Процес професійного виховання результативним в тому випадку, якщо в системі цілеспрямованих дій в діяльності студентів враховуються їх потреби, інтереси, рівень професійної підготовки, коли професійно-моральні норми і принципи знаходять значимість, особистісний сенс.

Орієнтація студентів на поєднання духовних і професійних інтересів вимагає предметом інтелектуальної діяльності студентів зробити не тільки навчальний матеріал, а й охопити зміст навколишнього соціокультурного простору, моральні проблеми життя всього суспільства. Важливо постійно розкривати студентам зв`язку між професійно-значущими моральними проблемами і проектуванням цих проблем в масштаб суспільства.

Умовою ефективності процесу формування професійно-етичної культури студентів є послідовно ускладнюється від курсу до курсу насичення змісту навчальних предметів психолого-педагогічного циклу спеціальним матеріалом етичного змісту.

Необхідною умовою формування професійно-етичної культури є високий рівень професійної культури викладачів вищої школи, їх здатність цілеспрямовано і систематично здійснювати роботу по формуванню етичної культури майбутніх педагогів.

Кочіс В.К., Гогіцаева О. В.