Особистісно-орієнтований підхід на прикладі курсу статевого виховання в системі початкової професійної освіти

Сучасна освіта повинна бути спрямована на підвищення освіченості при збереженні (зміцненні) стану здоров`я і позитивного ставлення до продовження освіти (Г. Сєріков). В даний час система освіти починає реалізовувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні. Особистісно-орієнтоване освіту ґрунтується на методологічному визнання в якості системоутворюючого фактора - особистість учня (його потреби, мотиви, цілі і т. Д.). Головною метою освіти є приватне і професійний розвиток учня, що передбачає його суб`єктну активність.

На сьогоднішній момент зростає інтерес педагогів і психологів до проблеми статевого виховання в підлітковому середовищі- але проблема залишається як і раніше неопрацьованою, оскільки більшість авторів обмежуються лише теоретичними питаннями (змістом, матеріалом програми), а не методами, формами, засобами втілення цього матеріалу (Колосов Д.В., Колибецкая В., Ячевский А., Каган В.Е. і ін.). Залишається зовсім недоторканим питання про організацію викладу матеріалу в підлітковому середовищі, в установах НУО та СПО - автори обмежуються розглядом проблеми в цілому.

Особистісно-орієнтоване професійну освіту створює умови для повноцінного розвитку потенційної можливості стати особистістю, для реалізації потреб особистості в самоизменении, самовизначенні і самоактуалізації. Не можна говорити про формування в учнів системи наукових знань, самостійності, професійно важливих знань, умінь і навичок, якщо не враховуються їх індивідуально-психологічні особливості і вік. Протиріччя виявляється між необхідністю статевого виховання, ліквідацією сексуальної безграмотності учнів підліткового віку і недоліком педагогічних форм для його здійснення. Проблема полягає в розробці стратегії і тактики, шляхів і методів, організації та засобів статевого виховання, диференційованих залежно від тієї культури, в якій воно буде здійснюватися.

Принципи статевого виховання якнайкраще узгоджуються і доповнюють принципи особистісно орієнтованої освіти:

- принцип безперервності, комплексності характеризує процес навчання і виховання як безперервний, послідовний і спадкоємний;

- принцип активності (передбачення проблемних ситуацій) узгоджується з випереджаючим характером професійного розвитку (орієнтація на зону найближчого розвитку) і т.д.

Зміст освітнього процесу має враховувати рівень загального розвитку учнів, здатність їх до сприйняття, усвідомлення та аналізу інформації різного ступеня сложності- об`єктивну і суб`єктивну їх зацікавленість в отриманні певної інформації-характер професійної діяльності учнів, особливості їх поведінки в групі-рівень соціально-культурних технологій, їх адекватність майбутньої професії та ін.

Дієвість освітнього процесу визначається організацією навчально-виробничого середовища. Наскільки і як викладач, як суб`єкт навчання, входить в ситуацію статевого виховання, визначає ефективність сприйняття матеріалу. Соціально-професійні особливості педагога інтегруються в змісті і технології навчання і стають факторами професійного та особистісного розвитку учнів. Необхідна зміна позиції педагога з позиції інформатора на позицію фасилітатора. Важливо пам`ятати, що суть особистісно-орієнтованої освіти - організація суб`єкт-суб`єктних відносин, взаємодії, яке передбачає свободу вибору учнем способу отримання освіти, змісту і методів навчання. Потрібно надати йому можливість вибору форм, методів і засобів здійснення статевого виховання в НВО, СПО.

Зіткнувшись з цією проблемою при проведенні практичних занять з учнями НВО, я прийшла до висновку, що необхідно розробити методику викладання і впровадити її в одному з модулів навчання для всебічного розвитку особистості в НВО особливо з трирічним циклом навчання, куди учні "надходять прямо зі шкільної лави ". Принцип модульності передбачає індивідуалізацію навчання, оскільки забезпечує варіативність його змісту і способів засвоєння в залежності від рівня підготовленості учнів, а також особливостей їх спеціалізації. Необхідність подібних знань (основ сексуального виховання, психології сексуальності, сімейних відносин, і т.д.) особливо актуально в умовах сучасної демографії, економіки і політики держави.

Казачіхіна Марія Вікторівна

Коротенкова Ольга Ігорівна