Психолого-педагогічні умови формування логічного мислення школярів з зпр

Розвиток сучасного суспільства і зміни, що відбуваються в системі освіти, визначаються сьогодні гуманістичними пріоритетами. У законі РФ "Про освіту" відображена розвиваюча парадигма, яка позначена як особистісно орієнтована. Серед визнаних в сучасній педагогіці цінностей освіти можна відзначити: гуманізм як твердження норм поваги до людської особистості-виключення примусу і насильства-самоцінність кожного школяра і кожного віку-повноту реалізації можливостей дитини-індивідуалізацію освіти-облік здібностей, інтересів, темпу просування дитини-створення умов для розвитку учня незалежно від рівня вихідної подготовленності- забезпечення спеціальних умов для навчання дітей з обмеженими можливостями здоров`я . На цьому тлі в російському суспільстві затверджується нове розуміння ролі спеціального навчання, яке стало розглядатися в числі основних факторів і гарантій, перш за все - забезпечення фундаментальних прав і свобод людини. В умовах визнання найвищою цінністю особистості будь-якої людини і її права на повну реалізацію своїх можливостей стають актуальними проблеми осіб з відхиленнями в інтелектуальному та інших сферах.

Дослідження формування узагальнених компонентів логічного мислення у молодших школярів із затримкою психічного розвитку (ЗПР) пов`язано з рішенням однієї з фундаментальних проблем спеціальної психології та педагогіки - розвитком у дітей з різними відхиленнями в психічному розвитку здатності до подолання труднощів в різних видах діяльності, в тому числі навчально -пізнавальної, тобто з розкриттям психологічних і педагогічних умов формування дитини як активного суб`єкта власної діяльності.

Змінюються цілі і завдання, що стоять перед сучасною освітою,? акцент переноситься з "засвоєння знань" на формування "компетентності", відбувається переорієнтація його на особистісно-орієнтований (гуманістичний) підхід, протилежний психолого-орієнтованої, безособистісної педагогіці. Це сприяє впровадженню нових педагогічних технологій в навчально-виховний процес вітчизняної школи.

Навчально-пізнавальна діяльність вимагає наявності у дитини певного рівня розвитку узагальнених компонентів логічного мислення, вміння слідувати вказівкам дорослого, самостійно працювати за зразком, проводити контроль та самоконтроль, міркувати, робити висновки і ін.

Наукове обгрунтування і виявлення чинників і умов, що сприяють цілеспрямованому формуванню і розвитку узагальнених компонентів логічного мислення у молодших школярів з ЗПР, - необхідна умова розробки та вдосконалення системи корекційно-розвиваючого навчання і виховання дітей з особливими освітніми потребами.

Найважливішим напрямком політики держави є створення ефективної системи допомоги дітям з особливими освітніми потребами та забезпечення можливості їх інтеграції в масову школу. Неготовність ж російської системи освіти до процесу інтегрованого навчання в даний час є загальновизнаним фактом, обумовленим: відсутністю матеріально-технічної бази- нерозробленістю технологій і програм, однаково доступних і ефективних для дітей, що навчаються в одному потоке- недоліком фахівців, які зможуть реалізовувати інтеграційні технології в повному об`еме- а головне - неготовністю нашого суспільства до визнання осіб з обмеженими можливостями повноправними його членами (Малофєєв М.М., Ши іціна Л.М., Шматко Н.Д. та ін.).

Практична значимість цієї проблеми в поєднанні з її недостатньою науковою розробленістю обумовлюють актуальність дослідження психолого-педагогічних умов формування узагальнених компонентів логічного мислення молодших школярів з ЗПР на сучасному етапі розвитку спеціальної психології та педагогіки.

Ми розробили технологію і програму "Математична гімнастика" (враховує спеціальні освітні потреби дітей з ЗПР з різними рівнями сформованості компонентів логічного мислення) для оволодіння узагальненими компонентами логіко-розумової діяльності молодших школярів з особливими освітніми потребами (зокрема, діти з ЗПР), які дозволяють проводити інтеграцію в масову школу учнів, які мають проблеми в навчанні. Нами сформульовані практичні рекомендації щодо організації такої роботи, запропонований принцип класифікації дітей по групах, що відповідає рівню сформованості компонентів логічного мислення, що дозволяє здійснити диференційований підхід до вибору оптимальних умов шкільного навчання. Результати нашого дослідження можуть бути використані безпосередньо в навчально-виховному процесі масової загальноосвітньої школи I ступеня, в вузах при підготовці фахівців.

Голішнікова Є.І.