Казкотерапія в розвитку уявлень про себе молодших школярів

Проблема розвитку самосвідомості є однією з універсальних в психології. Актуальність її полягає в необхідності соціально-морального формування особистості, забезпечення душевної гармонії і психічного здоров`я кожного індивіда і суспільства в цілому. Створювати сприятливе середовище для розвитку самосвідомості потрібно вже з моменту надходження дитини в школу, так як більш глибоке і повне розуміння себе та оточуючих є необхідною умовою для успішного виконання навчальної діяльності і становлення особистості молодшого школяра. У своїй роботі ми спираємося на ідеї У.Джемса, И.С.Кона, І.А.Чесноковой і ряду інших авторів, які розглядали проблему розвитку самосвідомості і його структурних компонентів.

З метою виявлення актуального рівня сформованості самосвідомості молодших школярів нами було проведено константірующій експеримент. Предмет дослідження - особливості самосвідомості молодших школярів. У процесі дослідження були використані наступні методики: "Тест 20 відповідей" М.Куна і Т.Макпартленда, проективна методика "Автопортрет", "Дослідження самооцінки особистості", "Дослідження самосвідомості особистості". В експерименті взяли участь молодші школярі у віці 8-9 років всего51 людина.

В результаті проведеного експерименту більшість випробовуваних показали середній рівень розвитку самосвідомості (44%), менший відсоток дітей продемонстрували низький рівень самосвідомості (41%), 15% учнів показали високий рівень сформованості самосвідомості. Кількісний та якісний аналіз отриманих робіт дозволяє зробити висновок про особливості самосвідомості у дітей молодшого шкільного віку:

1. Самосвідомість молодших школярів слабко розвинене. Воно характеризується ситуативностью самоописів, неадекватною самооцінкою, недифференцированностью, нерозробленістю "Я-образів".

2. Молодші школярі мають нечітке уявлення про свою "Я-концепції". Найбільш розробленими є образи справжнього, ідеального і динамічного "Я". Всі школярі в основному характеризують образ справжнього "Я" і зводять до нього всі інші образи "Я" і їх опису.

3. В ході аналізу ідеального образу "Я" була простежується тенденція виділення учнями загальнолюдських якостей, якими повинен володіти кожен індивід і якостей, які традиційно приписуються "ідеального" образу з позиції гендерних відмінностей. Це свідчить про становлення процесу статевої ідентифікації.

4. Більшість учнів мають неадекватну самооцінку. Це свідчить про недостатньо розвиненому критичному ставленні до себе. Школярі здатні виділяти і адекватно ставитися до своїх позитивних якостей, проте негативних якостей вони в собі практично не помічають.

5. Самоопису молодших школярів ситуативні, але в них чітко проявляються гендерні відмінності між хлопчиками і дівчатками. У самоописах хлопчиків переважають висловлювання, що характеризують інтереси, вміння, види діяльності. Дівчата в описах підкреслюють якості, які проявляються в емоційних відносинах, що характеризують самоотношение.

Для розвитку уявлення молодших школярів про себе, підвищення ступеня самоприйняття і формування почуття "Я" нами була складена програма занять, заснована на прийомах роботи з казкою. Закладені в казці метафори допомагають дитині глибше зрозуміти себе і свій внутрішній світ. В процесі емоційної ідентифікації себе з казковими героями, а також в результаті активного аналізу учнями казкового змісту відбувається становлення "Я" дитини, набуття особистісних смислів і самопізнання. У програму включені казки, які допомагають розвитку самоідентифікації, самопізнання, прийняття фізичного "Я", формування адекватної самооцінки, інтеграції "Я-образів". В процес роботи з казкою включені елементи креативної терапії - малювання, ліплення. Починається і завершується робота зі школярами твором казки про себе і ліпленням свого "Я", що дозволяє і учасникам, і психолога простежити відбуваються в процесі занять зміни в уявленнях школярів про себе. В даний час ми реалізуємо цю програму.

Толстопятенко Є.В.