Особливості розвитку самосвідомості сучасного дошкільника в умовах суспільного виховання

У вітчизняній і зарубіжній психологічній науці питань розвитку самосвідомості особистості дошкільника приділялася велика увага. Цей факт обумовлений безсумнівною важливістю повноцінного становлення цієї структури у формуванні особистості. Відомо, що самосвідомість - цілісна структура, представлена взаємозалежними компонентами: афективною і когнітивним. Відповідно ці складові висловлюють відносини, почуття дитини до себе і знання, уявлення про себе.

Дитина - дошкільник здатний осягнути і використовувати єдиний механізм отримання інформації про свою особистість: за допомогою зовнішніх реакцій оточуючих людей.

На сьогоднішній день вивчення даного питання є надзвичайно актуальним і не менш складно. Адже великий відсоток дітей дошкільного віку в силу ряду суб`єктивних і об`єктивних причин не охоплений системою суспільного дошкільного виховання. Очевидно, що розвиток "домашніх" дітей неоднаково за темпами та якістю в порівнянні з розвитком дітей "садовськіх".

На вивчення цього питання - особливості становлення самосвідомості дітей, які відвідують і не відвідують дошкільні освітні установи, - і було направлено дослідження автора. Дана проблема вивчається автором більше двох років. Досвід практичних досліджень показує, що суспільне виховання (представлене дошкільними освітніми установами) робить позитивний і активний вплив на формування самосвідомість дитини і відповідно його особистості. Суспільне виховання задовольняє основні потреби дитини, живить його духовно, є силою, що розвиває потенційні можливості особистості дитини.

Різнопланове взаємодія з навколишнім світом за допомогою спілкування є необхідною умовою і засобом розвитку особистості дитини.

Благополучно забуте в сучасній практиці міжособистісних відносин почуття колективізму є тією самою активною рушійною процесу становлення особистості і, зокрема, самосвідомості. Забезпечення цих важливих моментів у розвитку особистості організовується в практиці роботи дошкільного навчального закладу.

Виховання колективізму, як підтверджує дослідження, не є перешкодою прояви дитячої індивідуальності, а, навпаки, стимулює її.

Дослідження показують, що пріоритети в розвитку компонентів самосвідомості дошкільника (розум, почуття) визначити вкрай важко. Однак розвивати самосвідомість дошкільника необхідно з дотриманням основного принципу: особистість - частина цілісної гармонійної системи, пов`язаної складними взаємозалежними законами і отношеніямі- сталість і життєдіяльність цієї системи безпосередньо залежить від її структурних компонентів - окремих особистостей зі своїми індивідуально-психологічними особливостями. Самосвідомість і ментальність суспільства складається з відповідних компонентів кожного її окремого члена з його індивідуальністю і неповторністю. До усвідомлення і прийняття даної особистісної позиції необхідно підводити дитину з раннього дитинства.

Цілеспрямована робота з розвитку самосвідомості дитини, її самооцінки є неодмінною умовою розвитку його особистості, соціалізації, морального виховання та формування гуманності як світогляду та світовідчуття.

Кудрявцева Г.С.