Креативність як властивість особистості

Соціально-економічна, культурно-моральна нестабільність суспільства, нестійкість його інтересів, а також науково-технічний прогрес ставлять сучасної людини з ранніх років в ситуацію не тільки соціальної адаптації до швидко мінливих умов життя, але і необхідності ефективного перетворення індивідуального бачення світу, самостійного прийняття рішень , самореалізації, здатності генерувати і реалізовувати нові ідеї в різних областях знань.

Саме тому пошук резервів і можливостей розвитку творчих здібностей дітей дошкільного віку в умовах масових освітніх установ є проблемою, яка потребує науково-теоретичного і практичного (психолого-педагогічного) рішення. Вирішити цю задачу можливо, розглядаючи креативність як значимий фактор особистісного розвитку дитини. Намітити шляхи вирішення даної проблеми дозволяє цілий ряд досліджень вітчизняних психологів, які розкривають істотні закономірності психічного і особистісного розвитку. Так, слід вказати праці Л. С. Виготського, роботи А. Н. Леонтьєва, А. В. Запорожця і ін., Роботи Д. Б. Ельконіна, В. В. Давидова, В. В. Рубцова, Г. А. Цукерман та ін., в яких детально розкриваються механізми розвиваючої навчальної діяльності-дослідження Л. І. Божович, Д. І. Фельдштейна, А. Г. Асмолова, BC Мухіної, А. В. Захарової та ін., присвячені особистісному розвитку в онтогенезі - дослідження обдарованості в роботах AM Матюшкина, Е. Л. Яковлєвої, Н. Б. Шумакова, Е. С. Бєлової, Е. І. Щебланова, BC Юркевич.

Вплив особистісних факторів на розвиток креативності в дошкільному віці до сих пір систематично не досліджувався. Можливість впливу на розвиток креативності дітей через вплив на особистість, що розвиває дитини потребує поглибленого вивчення і розробки адекватних віковим особливостям дітей методів діагностики креативності та "Я-концепції" дитини. Креативність - це складова частина обдарованості, яка є особистісної категорією, продуктивної динамічною структурою особистості в сукупності творчого потенціалу, нахилів та здібностей, тaящіхся в творчої індивідуальності (A. M. Матюшкін, Н. Ф. Вишнякова, Є. Л. Яковлєва). У проблемі особистості і творчості підкреслюється пріоритет особистісних, а не інтелектуальних чинників творчості. Основною умовою розвитку творчості є розвиток особистості дитини. При цьому постулюється, що розвиток всіх творчих процесів пов`язано з самореалізацією особистості. (К. Роджерс). Особистісний розвиток в дошкільному дитинстві - це складне соціокультурне становлення дитини, опосередковане освітньою діяльністю, в процесі якої він "привласнює" соціальний досвід, рефлексує його зі змістом наявного досвіду.

Початковий період формування особистості відноситься до дошкільного віку. На думку Ж. Годфруа, процес соціалізації особистості починається з перших годин життя людини (Бабаєва Ю. Д., 2000). Однак, як зауважує Е. Ф. Рибалко, "перші три роки життя є її передісторією, періодом створення необхідних умов її розвитку" (Рибалко Е. А., 1974). За класифікацією Д. Б. Ельконіна, цей період називається дитинством (Годфруа Ж., 1992). В онтогенезі креативність розвивається від найелементарніших до відносно складних форм якісного перетворення особистості. У дошкільному віці активний розвиток пізнавальних процесів і емоцій співвідноситься з не менш активним особистісним розвитком дитини. Початковим етапом онтогенезу креативності в цей період є становлення самосвідомості особистості шляхом пізнання самого себе і навколишнього світу. (Л. І. Божович, Н. Ф. Вишнякова, Є. В. Субботский і ін.).

Таким чином, креативні діти, на думку вітчизняних психологів, мають високий творчий потенціал. Найбільш загальною його характеристикою є, на їхню думку, яскраво виражена пізнавальна потреба. Серед характерологічних особливостей - ініціативність, наполегливість, ухилення від шаблону. У обдарованої дитини процес розвитку особистості протікає більш бурхливо, а особистісно-індивідуальні особливості виражені яскравіше і проявляються раніше. Ці особливості отримали назву "психосоціальної чутливості" (загострене почуття справедливості, випереджаючий моральний розвиток, висока емоційна чутливість, почуття особистої відповідальності).

Папеко Е. І.