Психофізіологічне дослідження емоційної сфери старшого дошкільника

Проблеми здібностей, їх природа, походження, прояв мають давню історію вивчення і далекі від остаточного вирішення. У сучасній психології здібностей розрізняють загальні і спеціальні здібності. Серед загальних здібностей більшість дослідників виділяють загальний інтелект, креативність (загальну здатність до творчості) і, рідше, здатність до навчання. Креативність це здатність породжувати нові для суб`єкта ідеї, відхилятися в мисленні від традиційних схем, швидко вирішувати проблемні ситуації.

Результати деяких західних досліджень вказують на зв`язок креативності з емоційно чуттєвої сферою людини. Дж.Гилфорд виділив три основні чинники творчого прояву особистості: чутливість (здатність сприймати і реагувати на подразнення), оригінальність (здатність пропонувати свій, новий спосіб мислення), інтеграцію (здатність одночасно враховувати кілька протилежних умов, передумов або принципів). За даними Р.Мак Коннена, з оригінальністю пов`язана така характеристика особистості, як емоційна реактивність.

Креативність також неоднозначно залежить від освіти. На думку Дж.Водсворта, більшість дітей втрачають свою спонтанність, коли стають "окультуреними". Це пов`язано з тим, що вже в середній школі з`являються більш жорсткі академічні вимоги і вчителі стають більш критичними по відношенню до дітей. При цьому вчителі вважають за краще дітей з високим загальним інтелектом і низькою креативністю, так як креативні діти фантазери, люблять йти в нових напрямках, вважають за краще особливі досягнення, що відрізняються від загальноприйнятих, це діти нонконформності, бунтівні, бунтівні.

Найбільш актуальною проблемою стає проблема ранньої діагностики творчих здібностей (як загальної креативності, так і спеціальних здібностей). Своєчасна діагностика здібностей забезпечить всебічний розвиток особистості дитини і дозволить попередити можливе виникнення деяких проблем соціально-психологічної адаптації. Однак до сих пір не існує методик комплексної діагностики, що дозволяють визначити загальну і специфічну обдарованість, так як залишається слабо вивченою сама їх природа.

Дана робота це спроба психофізіологічного дослідження основи креативності та розвитку спеціальних здібностей, а саме музичних. Мета дослідження експериментально вивчити взаємозв`язок між емоційно чуттєвої сферою, рівнем розвитку креативності та особливостями сприйняття часу як однієї з основ музичних здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Ми припускаємо, що музично здібні діти характеризуються високим рівнем розвитку загальної креативності, добре розвиненою емоційно чуттєвої сферою і специфічними ознаками сенсомоторних реакцій на сенсорні стимули, організовані в часі.

Зазначене припущення досліджується за допомогою блоку методів, в який включені наступні методики: 1. Тест колірної переваги М.Люшера з повною семантичної расшіфровкой- 2. Методика П.Екмана для діагностики емоційної реактівності- 3. Модифікація тесту Розенцвейга- 4. Тест Р. Силвера для діагностики творчих способностей- 5. Комп`ютерна рефлексометріческая методика (розробка Урицького В.М., Кам`янської В.Г.) для вивчення можливості дітей запам`ятовувати тимчасову структуру сенсорних цепей- 6. Метод зовнішньої експертної діагностики муз икальних здібностей дітей.

Блок пройшов апробацію на групі з 25 дошкільнят, яка показала достатність методичного забезпечення для вирішення цих завдань. Отримано позитивні співвідношення між високим рівнем розвитку загальної креативності, високої емоційної реактивністю і здатністю відображати тимчасову структуру сенсорних мереж.

Суровцева С.С.