Інтелект і креативність як індикатори обдарованості

В останні десятиліття інтерес до питань обдарованості і творчості досяг державного рівня, оскільки відбулися в науці зміни поставили всі сфери життя і суспільного виробництва в пряму залежність від досягнень науки. Проблема вивчення обдарованості, виявлення обдарованих індивідів і розвитку їх потенціалу виходить на передній план. Традиційно обдарованість пов`язується з поняттям здібностей особистості і загальної розумової здібності або інтелекту. Після виходу в світ багатофакторної теорії Дж. Гілфорда, який виділив категорії конвергентного і дивергентного мислення та креативності як синонім останнього постало питання про співвідношення інтелекту і креативності та свідоцтві їх про обдарованість.

Існує, принаймні, три позиції вчених про співвідношення інтелекту і креативності. Перша точка зору передбачає, що як таких творчих здібностей немає, а інтелект виступає в якості необхідного, але недостатньої умови творчої активності особистості. Головну роль в детермінації творчої поведінки відіграє мотивація, цінності, особистісні риси. Так, Д. Б. Богоявленська (2002), дотримуючись даної точки зору, пропонує свій підхід до розуміння обдарованості і вводить нове поняття - "інтелектуальна активність", розуміючи її "як продовження розумової діяльності за межами ситуативної заданості". Загальні розумові здібності складають фундамент інтелектуальної активності, визначаючи широту і глибину пізнавального інтересу, але проявляються в ній опосередковано, заломлюючись через всю структуру особистості. Друга точка зору полягає в тому, що високий рівень інтелекту передбачає високий рівень творчих здібностей і навпаки. Творчого процесу як специфічної форми психічної активності немає. Дана точка зору представляється найменш достовірної більшості вчених, що займаються розробкою цієї проблеми. Третя точка зору полягає в поданні про креативність (творчої здатності) як самостійному факторі незалежному від інтелекту.

Дещо відрізняється концепція "інтелектуального порогу" Е. Торранса: якщо IQ нижче 115-120, інтелект і креативність утворюють єдиний фактор, при IQ вище 120 творча здатність стає незалежною величиною. Дж. С. Рензулли зазначає, що "обдарованої людини відбиває взаємодія між трьома основними групами людських якостей", серед них: загальні здібності вище середнього, високий рівень включеності в задачу і високий рівень креативності. На думку Рензулли, обдаровані люди володіють системою таких якостей і здатні застосувати її до будь-якої сфери людської діяльності (Renzulli, J. S., 1986, 1997).

К.А. Хеллер, під керівництвом якого проводилося одне з найбільших досліджень обдарованості (Мюнхенський лонгитюд) відзначає діагностичні значущі особистісні параметри, що відрізняють високообдарованих індивідів:

- високі інтелектуальні здібності;

- видатні креативні здібності;

- здатність до більш швидкому засвоєнню і видатна пам`ять;

- інтелектуальне цікавість і прагнення до знань;

- інтернальність локус контролю і висока особиста відповідальність;

- переконаність у власній ефективності та самостійність

суджень;

- позитивна академічна Я-концепція, пов`язана з адекватною самооцінкою. (Хеллер К. А., 1997).

Вітчизняними вченими Е. І. Щебланова і І. С. Аверін проводилося лонгитюдное дослідження обдарованості московських школярів. Серед основних оцінюваних параметрів були: шкільна успішність, показник інтелектуальних способностей- показник креативності, мотивація навчальних досягнень і ін. Проведене дослідження продемонструвало високу кореляцію тестових показників інтелекту і шкільної успішності. Оцінка креативності школярів підтвердила, що у інтелектуально обдарованих люди різного віку показники креативності були вище. Крім того, отримані дані продемонстрували відмінності між обдарованими і звичайними учнями за показниками мотивації навчальних досягнень: у обдарованих були вище показники надії на успіх і нижче - страху перед невдачею, ніж у контрольній групі (Щебланова Е. І., 1994, 1997).

Отже, спираючись на конкретні експериментальні дані як зарубіжних, так і вітчизняних вчених, ми можемо виділити три основні групи якостей, наявність яких у індивіда може свідчити про обдарованість. Серед них: високі інтелектуальні здібності, високий рівень креативності та високий рівень включеності в задачу (мотивація досягнень).

Ковальова Ю. В.