Дослідження обдарованості в контексті навчання

У сучасній вітчизняній психологічній науці все більшої популярності набувають дослідження обдарованості в контексті проблеми навченості. Обдарованість вже не розглядається як раз і назавжди задана характеристика дитини, предопределяющая його розвиток. Більшість вчених включає в структуру обдарованості когнітивні (інтелект, спеціальні здібності, креативність), особистісні та соціальні (умови виховання і навчання) фактори.

В визначення обдарованих все частіше входить положення про необхідність для них спеціальних умов навчання в зв`язку з тим, що їх високі пізнавальні можливості не знаходять відповіді в традиційній школі. Будь-яка форма навчання, незалежно від ступеня насиченості інтелектуально орієнтованими завданнями, в тій чи іншій мірі має сприяти збільшенню індивідуальних інтелектуальних можливостей дітей. Але на практиці підвищені можливості і потреби обдарованих не реалізуються в існуючій системі шкільної освіти, випереджальний розвиток дітей служить джерелом проблем в навчанні, особистісному розвитку, спілкуванні і поведінці.

Необхідно також відзначити проблему невідповідності індивідуально-психологічних особливостей обдарованої дитини і тих вимог, які пред`являються до нього системою середньої освіти. Дана проблема має кілька аспектів: орієнтація школи на "середнього" учня- спрямованість на уніфікацію освіти, яка суперечить спеціальної одаренності- існуюча система оцінювання, орієнтована на словесний характер ответа- установка на розвиток переважно конвергентного мислення.

Іванова І.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!