Р. Шульце про обдарованість дітей

У Німеччині під час I світової війни популярним був вислів: "вільна дорога обдарованому". Загальноприйнятою була точка зору, що талантам і здібностям повинна бути надана повна можливість вільного розвитку.

У зв`язку з цим особливо актуальним було питання дослідження обдарованості дітей. Дуже цікаво висвітлена дана тема в роботі німецького психолога Р. Шульце "Практика експериментальної психології, педагогіки і психотехніки", виданої в 1922 р в Лейпцигу.

Шульце вважав, що для ефективного здійснення ідеї про "вільної дорозі обдарованому" необхідно її послідовне проведення в двох напрямках: навчання в школі і подальша діяльність в життя. При цьому перший напрямок означає, що тільки здібності повинні давати переважне право на навчання в школах підвищеного типу. Діяльність же в житті повинна скластися так, щоб кожен зайняв своє місце.

"Дослідження обдарованості для визначення характеру школи, встановлення покликання для вибору роботи в житті - ось два гасла, які характеризують всі прагнення в цьому напрямку", - вказував Шульце.

Шульце звертав увагу на те, що теоретична, наукова сторона проблеми дослідження обдарованості була розроблена недостатньо.

Свого часу В. Штерн у фундаментальній праці "Диференціальна психологія" намітив широкі шляхи, по яких варто було б направити це дослідження. Але під тиском запитів практичного життя розвиток теорії дослідження обдарованості пішло іншим шляхом.

Шульце вказував, що завдання теоретичного дослідження обдарованості повинна складатися насамперед у тому, щоб з`ясувати поняття обдарованість взагалі, і потім виявити наявні в наявності типи обдарованості і її ступінь і встановити їх кількісне співвідношення. Тому слід було користуватися методом масового експерименту. Але вченим довелося користуватися методом тестів, які потім стали звичайним експериментом обдарованості.

Цікава думка Шульце про те, що обдарованість і успішність в школі ні один і той же. Дослідження обдарованості принципово має грунтуватися на встановленні здібностей, а не знань, отже, не потрібно надавати особливого значення позначок дитини в школі.

Також Шульце особливо виділяв думка про те, що спроби за допомогою одного або декількох небагатьох тестів охопити всю обдарованість в цілому заздалегідь приречені на провал. Психолог закликав до систематичного і глибоко продуманим дослідженню обдарованості, адекватному підбору його методів. Як приклад він наводить схему випробування аналітичних і синтетичних, простих і складних основних функцій свідомості, запропоновану Меді і Піорковскім. Схема включала в себе широку програму по вивченню уваги, пам`яті, здатності комбінування, сфери понять, здатності судження, здатності споглядання і спостереження.

Шульце підкреслював, що кожне випробувальне засіб повинен бути таким, щоб з його допомогою можна було якомога точніше вимірювати існуючі ступеня обдарованості. Він вважав, що при дослідженні не рекомендується обмежуватися одними вищими функціями. Випробування простих здібностей дає можливість виміряти ступінь бажання працювати і коефіцієнт стомлюваності при роботі механічного характеру, який при систематичному праці не вдається уникнути жодному високообдарованому вченому.

Всі ці ідеї не втратили своєї актуальності і в даний час, коли тестування обдарованості так широко поширене.

Плавінскій Ю.Б.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!