Вивчення рівня психологічного благополуччя особистості підлітків

Освітня політика нашої держави кілька попередніх десятиліть переслідувала важливі, але лише спільні цілі реформи освіти. Питання якості навчання і виховання залишалися за бортом, проблемам розвитку мислення і особистості дітей і молоді не надавалося особливого значення. В системі освіти ідея рівності і справедливості домінувала. В даний час ситуація стала змінюватися через необхідність підйому інтелектуального потенціалу суспільства, який можливий тільки в умовах диференційованого навчання і виховання.

Поряд з попереднім доводом, можна говорити про значимість дослідження обдарованості і девіації в рамках даної роботи. Загальновідомий факт: діти з незвичайним рівнем здібностей, обдаровані, в підлітковому віці можуть вибрати лінію девіантної поведінки, якщо педагоги та батьки до даного періоду не зможуть відчути дитину, провести правильну діагностику даного феномена і виробити індивідуальний підхід до їхнього навчання і виховання.

З огляду на специфіку девіантної поведінки в рамках психології розвитку, соціальної та педагогічної психології, специфіку феномену обдарованості (зокрема - концепцію діссінхроніі психічного розвитку), а також специфіку підліткового віку, ймовірність тенденції розвитку девіантної поведінки велика, як велика і ймовірність переважання негативного фону психічних станів в структурі психіки інтелектуально обдарованих підлітків та підлітків з девіантною поведінкою на відміну від підлітків із середнім рівнем розвитку інте лекта.

У дослідженні взяли участь такі випробовувані:

• інтелектуально обдаровані підлітки;

• підлітки із середнім рівнем розвитку інтелекту;

• підлітки з вираженим девіантною поведінкою.

В даному випадку порівнюються група обдарованих підлітків та підлітків з девіантною поведінкою як групи з полюсними відхиленнями від норми по фактору "соціально схвалювані / соціально неодобряемое" поведінку. Результати дослідження цих двох груп порівнюються з результатами групи підлітків із середнім рівнем розвитку інтелекту як з відносно нормативними.

Методики, що використовуються в дослідженні: методика дослідження самоставлення С. Пантілеева- "Індекс якості життя" (ІКЖ) - опитувальник "Домінуюче стан" - "Особистісна шкала прояву тривоги" - Методика В. Бойко "Фрустрація" - методика діагностики рівня суб`єктивного відчуття самотності Д . Рассела і М. Фергюсона.

З результатів дослідження можна зробити висновок про переважання у інтелектуально обдарованих підлітків більш сприятливого емоційного фону на відміну від підлітків двох інших груп. Можливо, цей факт пояснюється більш вираженою готовністю до змін в собі, своїй ситуації, а значить, більш гнучким ставленням до своєї особистості і навколишнього середовища, в той час як дві інші групи випробовуваних виявляють ригідність в поведінці.

Обдаровані підлітки на відміну від девиантов більш схильні до стану самотності. Це може пояснюватися умовами, в яких формується особистість. Девіантні підлітки даної групи виховуються в притулку, інтернаті з дітьми такий же категорії. Плюс до всього, в зв`язку зі специфікою своєї поведінки вони постійно звертають на себе увагу.

Крім того можна говорити, що схожі стану в контексті негативного емоційного фону у трьох груп випробовуваних в принципі характерні для підліткового віку.

Однак стан страху і занепокоєння, нерідко виражається в агресивних діях, невміння диференціювати небезпеку на реальну і уявну, а також фрустрація говорять про вираженому стані внутрішнього емоційного напруження у інтелектуально обдарованих підлітків та підлітків з девіантною поведінкою, яке може бути пов`язане з усвідомленням власного відхилення від норми розвитку та участі в суспільних відносинах, що супроводжується думкою "Я не такий, як усі".

Роденко Євгенія Анатоліївна