Особливості самооцінки підлітків з адиктивних поведінкою

проблема адиктивної поведінки є недостатньо вивченою, що підтверджується відсутністю єдиного погляду на його визначення, механізм прояву і причини виникнення. Існують різні види адиктивної поведінки. Вони являють собою серйозну загрозу для здоров`я (фізичного і психічного) не тільки аддиктов, а й тих, хто їх оточує. Поряд з екологічними проблемами адиктивна поведінка стає реальною проблемою екології особистісних ресурсів, що є важливою ланкою в повноцінному функціонуванні суспільства і подальших його перспективи.

Підлітковий вік - найбільш уразливий для виникнення різноманітних порушень. Характер самооцінки підлітків визначає формування тих чи інших якостей особистості. Неадекватна самооцінка детермінує адиктивна поведінка підлітка. У адиктивних особистостей формується прихований "комплекс неповноцінності", гіперкомпенсаторного реакція. Від заниженої самооцінки під впливом зовнішньої оцінки оточуючих індивіди переходять відразу до завищеною, минаючи адекватну. Поява відчуття переваги над оточуючими виконує захисну психологічну функцію.

Для вивчення самооцінки підлітків складена вибірка з 93 осіб: 50 учнів 6-7-х класів і 43 підлітків, які перебувають на обліку в наркодиспансері. Були застосовані такі методики: методика самооцінки особистості (Будассі), методика Дембо-Рубінштейн, багатовимірний опитувальник дослідження самоставлення МІС (Пантелєєв Р.С.).

На підставі отриманих даних зроблено такі висновки. Підлітки з адиктивних поведінкою, на відміну від своїх однолітків, характеризуються крайньої самооцінкою (або максимально позитивною, або максимально негативною). Статистично значимі відмінності були зафіксовані за наступними шкалами МІС.

1. Шкала 4 - дзеркальне Я. Підлітки з адиктивних поведінкою мають низькі показники, що говорить про очікування до себе негативного ставлення з боку інших людей.

2. Шкала 8 - внутрішня конфліктність. Тут зустрічаються або вкрай високі (наявність внутрішніх конфліктів, сумнівів, переживання почуття провини), або вкрай низькі показники (заперечення проблем, закритість, поверхневе самовдоволення).

Таким чином, знаючи особливості особистості підлітка з адиктивних поведінкою, можна більш точно планувати систему профілактичних заходів у закладах освіти, здійснювати адресну або так звану точкову профілактику.

Шитикова С.А.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!