Особливості самооцінки та міжособистісних відносин у підлітків з зпр

Метою нашого дослідження було вивчення особливостей самооцінки та міжособистісних відносин у підлітків, що навчаються в школі для дітей з ЗПР. Для досягнення даної мети нами були використані методика Дембо-Рубінштейн, колірної тест відносин, семантичний диференціал, социометрическая і аутосоціометріческая методики.

Експериментальні дані були статистично оброблені: проведено порівняння середніх арифметичних значень по t-критерію Стьюдента для незалежних вибірок, а також кореляційний та факторний аналізи. У нашому експерименті взяли участь 77 підлітків у віці від 12 до 14 років, які навчаються в школі для дітей з ЗПР (школи № 370 та № 663 Московського району Санкт-Петербурга), з них 51 хлопчик і 26 дівчаток. Контрольну групу склали 28 школярів того ж віку, які навчаються в гімназії при Державному Російському музеї, з них 14 хлопчиків і 14 дівчаток.

Як показують результати дослідження, підлітки з ЗПР мають ряд певних, статистично достовірних відмінностей від своїх нормально розвиваються однолітків. Так, самооцінка підлітків з ЗПР в цілому характеризується як більш дифузна, більш розмита, з високою взаємозалежністю, "склеенностью" самооцінок і їх низькою дифференцированностью. У ракурсі міжособистісних відносин підлітки з ЗПР мають більш високі показники негативного соціометричного статусу в класі і більш високі показники очікування свого негативного соціометричного статусу.

Крім того, підлітки з ЗПР виявляють більш високу негативну психологічну активність у відносинах з однолітками і очікують від останніх більш високою негативною активності. Взаємність антипатій в класі підлітків з ЗПР має більш високі показники. Досліджувана категорія підлітків в цілому має більшу кількість соціально-психоло-ня контактів в групі, однак це відбувається за рахунок більш високої негативної активності як самих підлітків з ЗПР, так і по відношенню до них з боку однокласників.

На відміну від нормально розвиваються випробовуваних, підлітки з ЗПР сприймають своїх однокласників як менш привабливих і очікують, що самі сприймаються ними як менш привабливі, проте при цьому підлітки з ЗПР виявляють більш високу интерперсонального ідентифікацію зі своїми однолітками.

Бучкін І.П.