Особливості розвитку самооцінки у школярів з зпр

При вивченні аномального дитини важливо виявити не тільки сам дефект, первинні і вторинні порушення, але і зберіганню боку особистості (Виготський Л.С.). Ми зробили спробу вивчення такої важливої складової особистості, як самооцінка за допомогою методики Дембо-Рубінштейн. У дослідженні брали участь 50 школярів з ЗПР і 22 нормально розвиваються учнів гуманітарної гімназії. Дослідження проводилося методом вікових зрізів.

У віці 8 9 років як для нормально розвиваються, так і для школярів з ЗПР характерна частково диференційована самооцінка, в основному відображає оцінювання школярів дорослими. Рівень домагань у молодших школярів ще завищений, але частково диференційований. У групі школярів з ЗПР 10 11 років ми виявили значно більшу (p? 0,01), ніж в нормі, число випробовуваних з несформованим рівнем домагань. Для досліджуваних обох груп характерна завищена або нормально-висока самооцінка. Найнижче школярі з ЗПР цього віку оцінюють свої здоров`я і розум, що, мабуть, є адекватним.

К 12 13 років у підлітків обох груп формується досить адекватна самооцінка, причому в групі підлітків з ЗПР більше ніж в нормі (p? 0,05) тих, хто має середню або нормально-високу самооцінку (89%). Близько 40% підлітків з обох груп мають неадекватно завищений рівень домагань. Близько 25% підлітків з обох груп мають занижений, в порівнянні з самооцінкою, рівень домагань, тобто приймають себе такими, як вони є, і не хочуть нічого в собі змінювати. Більшість підлітків з ЗПР дуже критичні до себе і до свого становища. Вони низько оцінюють свої навчальні досягнення і вважають себе нещасливими, тому підлітки з ЗПР потребують не стільки в розвитку адекватної самооцінки, скільки у формуванні впевненості в собі і реальної життєвої перспективи.

Аналізуючи результати нашого дослідження, ми приходимо до висновку, що в досліджених групах дітей вікові тенденції формування самооцінки та рівня домагань перекривають міжгрупові відмінності, що підтверджує тезу Виготського про те, що в розвитку особистість нормального і аномального дитини проходить одні й ті ж етапи. Однак розвиток особистості школярів з ЗПР має свої особливості: у них трохи пізніше формується адекватний рівень домагань і більше "конфліктних зон", тобто якостей, самооцінка яких значно розходиться з рівнем домагань. Більшість підлітків з ЗПР правильно розуміють свої проблеми і ставлять цілком адекватні своїм становищем мети. Це результат правильної корекційно-виховної роботи. Для підлітків з ЗПР можливе досягнення нормального рівня розвитку самосвідомості.

Березина Д. В.