Вплив програм навчання на інтеграцію когнітивного і особистісного розвитку молодших підлітків

Аналіз різних підходів до визначення структури індивідуальності в психології (Б. Г. Ананьєва, В.М.Русалова, В. С. Мерліна) показує факт визнання багатьма дослідниками того, що людська індивідуальність - це система, метою якої є збереження цілісності і тотожності людини самому собі в умовах безперервних внутрішніх і зовнішніх змін. Відповідно до теорії інтегральної індивідуальності В. С. Мерліна, відносна незалежність різних ієрархічних рівнів забезпечується завдяки багато-багатозначним зв`язків між властивостями даних рівнів, а однорівневі індивідуальні властивості пов`язані жорстко, однозначно.

У підлітковому віці відбувається активний розвиток як інтелектуальної сфери, так і сфери самосвідомості. За даними багатьох авторів (І. С. Кон, Д. І. Фельдштейн, Г.А.Цукерман і ін.), Динаміка розвитку особистості підлітка відрізняється неоднозначністю, суперечливістю, неузгодженістю окремих її сторонами.

Ми зробили спробу виявити специфіку формування інтегральної індивідуальності підлітків різної статі, які навчаються за різними програмами (спеціалізованим математичним і естетичним, загальноосвітнім).

Ми припустили, що освітнє середовище спеціалізованих класів актуалізує формування зв`язків між різними рівнями інтегральної індивідуальності молодших підлітків. Протягом двох років дослідження визначалися кореляції між показниками інтелекту (тест ГИТ і матриці Равена), креативності (тести Дж.Гілфорда і П.Торренса), самоставлення і соціально-психоло-ня адаптованості.

При аналізі структури взаємозв`язків підраховані интеркорреляции (на рівні значущості plt; 0,05, plt; 0,01, plt 0,001) між 26 показниками.

На початку дослідження в загальноосвітніх класах міжрівневого зв`язку більш численні (19) в порівнянні зі спеціалізованою групою (11) і головним чином позитивні. Найбільше число зв`язків в загальноосвітніх класах мали самооцінка, рівень домагань, прийняття інших і інтегральний показник СПА, в той час як в спеціалізованих тісні міжрівневого зв`язку були відзначені лише для самооцінки. Через два роки з`являється велика кількість міжрівневих зв`язків у вибірці учнів спеціалізованих класів. Значна частина цих зв`язків відрізняється багато-багатозначністю. Найбільше число міжрівневих зв`язків мають рівень домагань, інтегральний показник СПА, прийняття інших, емоційна комфортність і ескапізм, як і раніше зберігаються тісні зв`язки між самооцінкою і шкалами СПА. У той же час у вибірці учнів загальноосвітніх класів відзначено зниження числа міжрівневих зв`язків: практично зникають зв`язку між самооцінкою, рівнем домагань і інтелектом, знижується зв`язаність СПА з творчими здібностями.

У спеціалізованих класах у порівнянні зі звичайними більше виражена тенденція до збільшення числа міжрівневих зв`язків. У хлопчиків головним чином збільшується число одно-багатозначних зв`язків. Наявність великої кількості зв`язків між самооцінкою, рівнем домагань, інтелектом і адаптованість може свідчити про регулюючої функції самооцінки в інтелектуальній та соціальній сферах життя хлопчиків-підлітків в цих класах. Зникнення такого роду зв`язків у їх однолітків в загальноосвітніх класах можна пояснити переважанням інших механізмів регуляції поведінки, наприклад, оцінок, думки, цінностей референтної групи, дорослих. У дівчаток спеціалізованих класів відзначено значне збільшення числа міжрівневих зв`язків (з 17 до 34), серед яких переважають багато-багатозначні. Найбільше число зв`язків мають самооцінка, рівень домагань, прийняття інших, емоційна комфортність, мовної субтест Гіта, тест Равена.

Наші дані служать додатковим аргументом на користь визнання динамічності структур інтегральної індивідуальності і детермінованості її умовами середовища. Виявлені закономірності міжрівневих зв`язків дозволяють припустити особливе значення самооцінки та рівня домагань в структурі інтегральної індивідуальності підлітків спеціалізованих класів. Інтенсивний розвиток багато-багатозначних зв`язків в цих класах ми пов`язуємо з регулюючим впливом інтелекту, позитивного самоставлення і домагань, що забезпечують успішність в освоєнні нового середовища, що дозволяють вибудовувати лінію поведінки, рефлексувати з приводу причин успіху-неуспіху в діяльності.

Випереджальний розвиток дівчаток в порівнянні з хлопчиками в підлітковому віці, що відзначається багатьма авторами, в нашому дослідженні підтверджується через статеві особливості формування інтегральної індивідуальності. Динамізм формування великої кількості багато-багатозначних міжрівневих зв`язків в структурі особистості дівчат забезпечує більшу гармонізацію їх особистості в порівнянні з хлопчиками. Умови спеціалізованого навчання є фактором, що активізує цей процес.

Балабанова Н.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!