Самооцінка і соціальна адаптація в юнацькому віці

У юнацькому віці центральний психологічний процес - це, почався в підлітковому віці, "зростання сили Я", здатність зберегти і проявити свою індивідуальність, виникнення підстав для подолання страху втрати свого "Я" в різноманітних міжособистісних стосунках. Наше дослідження засноване на припущенні, що існує специфіка зв`язків показників самооцінки по індивідуально і соціально-значущих якостей у осіб з різним ступенем соціально-психологічної адаптованості. Експериментальна частина дослідження проводилася в січні-березні 2001р. Випробувані стали студенти 1-2 курсів ВНЗ м Пермі в віці 17-18 років, всього 85 осіб. У дослідженні були використані: методика вивчення самооцінки Дембо-Рубінштейн, методика непрямого вивчення системи самооцінок, методика дослідження самоставлення С.Р.Пантілеева, опитувальник соціально-психологічної адаптованості в адаптації А.К.Осніцкого.

Отримані дані були піддані статистичній обробці. За допомогою кластерного аналізу вибірка була розділена на дві групи: "Адаптовані з позитивною Я-концепцією" (далі "гр.1") і "Малоадаптірованние з негативною Я-концепцією" (далі "гр.2"). Для аналізу специфіки психологічних особливостей досліджуваних кожної групи був використаний кореляційний аналіз. Далі описуються тільки статистично значущі кореляційні зв`язки (рівень значущості Р більше / дорівнює 0,01 і 0,001).

Характеристика "Я-реального" через структуру самооцінок в групах: в гр.1 спостерігається велика кількість кореляційних зв`язків, тобто успіх в будь-якій області, підвищення самооцінки з будь-якого якості (як можливий наслідок успішності) тягне за собою зростання і всіх інших самооценок- в гр.2 протилежна картина - мала кількість зв`язків між показниками самооцінки. На рівні тенденцій кожна самооцінка випробуваних гр.2 виступає що не залежна від інших якостей. Для більш детального аналізу особливостей самооцінки досліджуваних кожної групи все якості, запропоновані для самооцінювання, були розділені на дві групи: якості "індивідуально-значимі" "соціально-значущі". Для віднесення якостей до тієї чи іншої групи проводився спеціальне опитування випробовуваних.

А) Особливості структури актуальних самооцінок індивідуально значущих якостей.

Гр.1: Центральним якістю серед індивідуально-значущих характеристик став "розум". Інтерес тут представляє негативний зв`язок між "розумом" і "досягненнями в навчанні". Ми інтерпретуємо цей зв`язок як прояв дії захисних механізмів, які охороняють самооцінку наших піддослідних по такого значимого якості, як "розум" від "випадковостей навчальних успіхів".

Гр.2: Вузловий характеристикою тут є "освіченість". У цій групі самооцінки індивідуально-значущих якостей можуть бути більш уразливими, ніж в гр.1, тому що "Освіченість" - це купується якість, яке можна оцінити більш-менш об`єктивно. На першому курсі, як правило, не можна вважати себе "високоосвіченою людиною", отже, разом зі зниженням самооцінок по "освіченості" у студентів цієї групи можуть знизитися самооцінки і по іншим індивідуально-значущих якостей.

Б) Особливості структури актуальних самооцінок соціально-значущих якостей.

Якщо в гр.1. найбільшу кількість зв`язків мають такі соціально-значущі якості, як "чуйний" і "чуйний", то в гр.2 найбільшу кількість зв`язків у "великодушності". Центральні якості першої групи більше характеризують позитивне ставлення саме до інших людей, якість 2 групи - "великодушність" - більшою мірою акцентує увагу на власній особистості. Крім цього, в групах 1 та 2 існує специфіка переживання такого соціально-значущої якості, як "лідерство". Зв`язки самооцінки "лідерства" характеризують випробуваних 1 гр. Як прагнуть до відносин з людьми, як "що йдуть назустріч" оточуючим, а випробовуваних другої групи як схильних до виділення себе "з маси", до відокремлення.

Характеристика "Я-ідеального" через структуру рівня домагань в групах: в гр.1 "ідеал себе" є більш диференційованим, в порівнянні з гр.2. У гр.1 велика кількість зв`язків має таку якість, як "вольовий", що типово для юнацького віку-у гр.2 це ж якість має тільки два зв`язки. У піддослідних гр.1 бажання досягти чогось більшого в своєму особистісному розвитку пов`язано з проявами вольової активності. У гр.2 вузловим якістю в рівні домагань стає "впевненість у собі". Для юнаків з низькою соціально-психологічної адаптованість прагнення "стати краще" має негативну мета - зменшити переживання невпевненості в собі. У гр.1 - протилежна картина: "впевненість у собі" не стає визначальною в картині ідеального образу "Я".

Таким чином, за допомогою вивчення структури самооцінок і рівня домагань можливо побачити специфіку "Я-реального" та "Я-ідеального" у соціально адаптованих і малоадаптірованних осіб юнацького віку.

Зубрицька О.В.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!