Самооцінка і успішність майбутніх тренерів в залежності від їх ціннісних орієнтацій

Ціннісні орієнтації являють собою відносно стійку, соціально обумовлену спрямованість особистості на цілі і засоби діяльності. Вони тісно взаємопов`язані з самооцінкою особистості. Передбачалося, що в процесі навчання в інституті і вивчення психології у студентів відбудеться переоцінка власних якостей, що може знайти відображення у успішності.

Метою роботи було визначення динаміки ціннісних орієнтацій, самооцінки і успішності студентів академії фізичної культури, які за результатами попереднього опитування мають твердий намір працювати за фахом, конкретно тренерами.

Визначення самооцінки і цінності окремих якостей у 79 студентів здійснювалося двічі: на другому курсі перед початком вивчення психології і на четвертому курсі (через 2 роки), після її вивчення. Пропонувалося ранжувати 20 якостей включених в методику визначення самооцінки в порядку убування їх значущості для успішного навчання студента, а так само в порядку їх вираженості у самого випробуваного. Окремо аналізувалися енергійність, наполегливість, терплячість, сміливість, увлекаемость, ентузіазм і впертість.

При обробці даних першого досвіду все випробовувані були розбиті на три групи за рівнем їх успішності (по середньої екзаменаційної оцінки за дві останні сесії). "Успішні" (37 осіб) середній бал від 4 до 5, "успішні" (22 людини) від 3 до 4 балів і "неуспішні" (20 осіб) від 2 до 3 балів. Для аналізу даних другого досвіду поділ на групи було подібним, але вже за результатами двох інших екзаменаційних сесій. Оцінка переваги якостей здійснювалася за найменшою сумою рангів.

Студентами другого курсу найбільш високо оцінена енергійність, на другому місці наполегливість і на третьому увлекаемость. Самооцінка випробовуваних виявилася досить високою. Вибір як значущих, так і мають переважання у себе якостей в усіх трьох групах не виявив істотних відмінностей.

Однак через два роки картина змінилася. Перевага якостей стало більш однозначним по наполегливості, енергійності і терплячості. Рівень самооцінки при цьому знизився статистично достовірно (p lt; 0,01). Виявлено відсутність консолідації думок при оцінці якостей у себе в групі "процвітаючих". Встановлено навіть поділ думок. Частина студентів (21 чоловік) вважають властивими собі якості: наполегливість, терплячість, упертість, а інші (16 осіб) увлекаемость, ентузіазм і сміливість. Все це вказує на наявність двох індивідуальних стилів навчальної діяльності та досягнення в ній успіху за рахунок праці, посидючості і за рахунок високого інтересу до навчання.

Таким чином, повніше стала усвідомлюватися роль деяких якостей в процесі навчання. Висока самооцінка, ймовірно, заважає розкриттю спонукань спрямованих на самоорганізацію навчальної діяльності і самовиховання.

Миколаїв А.Н.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!