Психомоторні якості фахівців з фізичної культури і спорту

Спеціаліст в галузі фізичної культури і спорту, зокрема тренер, повинен мати педагогічні здібності, які визначаються його особистісними якостями і сукупністю знань, навичок і умінь для реалізації своїх професійних обов`язків [А.Я.Корх, 2000]. Оскільки здібності педагога розвиваються у професійній діяльності, то в підсумку їх структура повинна відповідати цій діяльності. Діяльність педагога в сфері фізичної культури і спорту пов`язана з руховою сферою, що є специфічною особливістю роботи тренера. Вона визначається змістом самої діяльності, динамічністю, насиченістю тренувального процесу, різноманітними рухами, підготовкою спортсменів різної кваліфікації. Слід підкреслити більш різноманітний характер роботи тренера в порівнянні з педагогами інших професій, так як йому необхідно кваліфіковано володіти технікою фізичних вправ, прийомами допомоги, страховки і т.д. Це і визначає необхідність розвитку психомоторики у тренерів.

Метою роботи було вивчення рівня розвитку психомоторики у фахівців з фізичної культури і спорту. В анкетуванні взяли участь 30 осіб, з них 15 студентів I курсу (спеціалізація - фігурне катання на ковзанах) і 15 тренерів з фігурного катання на ковзанах. Піддослідним пропонувалося оцінити в 5-бальною шкалою 10 психомоторних якостей, необхідних для практичної роботи, за наступною схемою: 5 - абсолютна необхідність даного якості-4 - якість швидше необхідно, ніж ні-3 - не знаю-2 - якість швидше не потрібно, ніж необхідно- 1 - ця риса не потрібно.

Достовірні відмінності між студентами і тренерами по оцінці психомоторних якостей виявлені за такими показниками. Здатність своєчасно і точно виконувати відповідні рухові дії (4,87 ± 0,35 проти 3,8 ± 0,86, при Рlt 0,001) і здатність точно відтворювати і оцінювати параметри рухів (5,00 ± 0 проти 4,6 ± 0 , 63, при Рlt; 0,05) студенти-спортсмени оцінюють вище, ніж фахівці з фізичної культури і спорту. Дана відмінність, мабуть, пов`язано з тим, що студентами вони розглядаються в зв`язку з технікою виконання рухових дій, а не навчання ім. Більш високі показники оцінки студентами в порівнянні з фахівцями таких психомоторних якостей, як темп і ритм рухів (4,9 ± 0,26 проти 4,47 ± 0,64, при Рlt; 0,05), швидкість рухових реакцій (4,9 ± 0,35 проти 4,33 ± 0,62, при Рlt; 0,01), свідчать про оцінку цих якостей швидше необхідних їм як спортсменам, а не тренерам.

Високий рівень значущості точності рухів, виразності рухів, здатності зберігати рівновагу, тонкої регуляції рухів, швидкої перебудови рухової діяльності, здатності до орієнтування в просторі і відсутність достовірних відмінностей між тренерами з фігурного катання на ковзанах і студентами I курсу показує важливість зазначених якостей і відмінні риси професії тренера від інших педагогічних професій.

Проведене дослідження показало, що першокурсники оцінюють важливість розвитку психомоторики, але через недостатнє уявлення про професійну діяльність і відсутність досвіду практичної роботи тренером вони не диференціюють психомоторні якості, необхідні для тренерської роботи.

Шемет Ж.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!