Дистантное співробітництво як технологія адаптації спортсменів

Федеральна концепція розвитку фізичної культури і спорту передбачає вирішення важливих соціальних і державних завдань, пов`язаних з проблемами дитячо-юнацького спорту. Рівень спортивних досягнень суспільства залежить від розвитку масового спорту та фізичної підготовленості дітей, підлітків та молоді. Ефективність раннього періоду фізичного виховання закладає потенціал розвитку і подальші здібності дітей переносити сучасні фізичні та психічні навантаження в спорті. За даними багатьох досліджень, до кінця першого року занять спортом відсівається від 60 до 95% новачків (Антонов С.Г., 1997). У зв`язку з цим актуальною є проблема формування стійкої мотивації і адаптації новачків до спортивної діяльності, - їх закріплення в обраному виді спорту, а також в обраній спортивній школі. Залучення і збереження контингенту спортивної секції - це і професійна місія спортшкіл, і економічна доцільність. Вплив факторів стихійності при наборі новачків в секції і їх відсів в перші роки занять повинні бути зведені до мінімуму.

Адаптація до нової діяльності - задача комплексна. Вона має організаційні, педагогічні, біологічні, психологічні і соціальні аспекти. Вона реалізується за допомогою різних підходів: загального, диференційованого, індивідуального. Ефективність адаптації новачка залежить від діяльності всіх учасників педагогічного процесу: тренера, учня, його сім`ї і товаришів по навчанню.

З метою оптимізації процесів адаптації новачків і підвищення ефективності їх навчально-тренувальної діяльності на додаток до інших підходів нами пропонується технологія дистантного педагогічного співробітництва (ДПС) тренера і батьків спортсмена. За допомогою технології ДПС тренер може підвищити ефективність і результативність своєї праці, використовуючи додатковий ресурс поточного контролю, мотивації і допомоги дорослих членів сім`ї новачка.

Технологія ДПС заснована на застосуванні комп`ютерних форм документування (планування, обліку) і супроводу навчального, тренувального та виховного процесу новачків. Планування-контроль здійснюється за двома розділами: групового (командного) і індивідуального. В індивідуальних картах крім поточних завдань і контрольних результатів фіксуються проблеми і завдання новачка, рекомендації йому і батькам. Дистантних комунікації (обмін інформацією) між тренером і сім`єю на увазі прямий і зворотній зв`язок. Вони можуть здійснюватися в двох видах: електронному та текстовому. Електронний спосіб передбачає наявність в сім`ї комп`ютера, включеного в інтернет. При використанні текстового способу "каналом" передачі інформації є сам спортсмен.

Спочатку впровадження технології ДПС викликає опір тренерів і батьків. Але і ті, й інші відразу розуміють, що дана інновація є дуже зручною формою документування та об`єктивації прямих педагогічних обов`язків і конкретних результатів діяльності адміністрації школи, тренерів і батьків. Систематичне документування дозволяє мати адекватну предметну базу даних для аналізу і корекції цільової діяльності. Важливо також, що і учень може простежити різнобічні процеси свого розвитку і вдосконалення. При цьому всі учасники педагогічного процесу діють в єдиному освітньому і виховному просторі, маючи можливість "розмовляти однією мовою".

Міжнародна практика і численні експерименти показують, що спеціально організоване взаємодія учасників освітнього процесу за допомогою телекомунікацій дає хороші педагогічні результати (Полат Е.С., 1997). Комп`ютерна техніка і зв`язок стають ординарним атрибутом сучасних педагогічних технологій (Сіговцев Г.С., Чарута М.А., 2001). Дистантное спілкування і навчання істотно доповнює можливості звичайного, "контактного" навчання і виховання.

Результати наших експериментально-прикладних досліджень показують, що використання сучасних комп`ютерних засобів, матеріалів, методів і форм підвищує ефективність процесів адаптації новачків до специфічних вимог спортивної діяльності і на 70-90% зберігає контингент займаються спортом. Крім цього, при адекватній організації технологія дистантного педагогічного співробітництва дозволяє залучити батьків в предмет діяльності дітей, формувати активну і компетентне ставлення всієї родини до спорту, фізичної культури, здорового способу життя.

Ротенберг Б.Р.