Про деякі напрями поліпшення підготовки спортивних психологів

Рік, що минає ХХ століття був характерний тим, що практично у всіх видах людської діяльності значно зросла роль психологічних підходів, оцінок і знань. Не минула цієї щасливої долі фізична культура і спорт. Найбільш інтенсивно ці питання у нас стали розроблятися в післявоєнні роки. Певний внесок у вирішення фізкультурно-спортивних проблем країни внесли вчені та співробітники факультету психології СПбГУ, на якому в 2000 р відбувся перший випуск фахівців в області спортивної психології.

Підтримуючи ідею і основні напрямки підготовки психологів спорту, нам хотілося б висловити власні судження за деякими з цих напрямків.

Перше. Кого ми готуємо? Психологів спорту або психологів фізичної культури і спорту? Відповідь на це питання нам слід шукати в історії нашого спортивного руху.

У перші повоєнні роки (особливо після виходу в 1952 р радянських спортсменів на олімпійську арену) в нашій країні спорт перебував в зоні підвищеної уваги. В навчальних планах фізкультурних навчальних закладів з`явилися нові навчальні дисципліни: "Фізіологія спорту", "Біохімія спорту", "Психологія спорту" і т.д., які вивчали відповідно свої наукові аспекти в галузі фізичного виховання і спорту.

У засобах масової інформації все частіше і частіше звучали проблеми великого спорту, проблеми олімпійського суперництва СРСР і США, країн соціалізму і капіталізму і одночасно все рідше і рідше обговорювалися проблеми масової фізичної культури. Останні проблеми стали йти на задній план. Відбулася "тиха", "непомітна" переоцінка понять "спорт" і "фізична культура", в якій фізичній культурі, по суті, відводилася другорядна роль.

На жаль, подібне спотворене співвідношення розглянутих понять існує до цих пір. Воно має місце в свідомості багатьох студентів фізкультурних вузів і наших студентів универсантов, що спеціалізуються в області психології спорту. Воно є і в напрямках роботи даної конференції.

Але цих перегинів, спотворень, протиставлень розглянутих понять не повинно бути. Фізична культура і спорт це узагальнене поняття, в якому основна роль відведена фізичної культури, а спорт є важливою її складовою частиною.

Спортивний психолог, по-перше, не повинен бути вузьким фахівцем лише в області спорту вищих досягнень. Він повинен бути професійним фахівцем широкого профілю в області соціальної діяльності, спрямованої на фізичний розвиток людини, на зміцнення його здоров`я, на вдосконалення його рухової активності, на досягнення висот спортивної майстерності.

Дуже важливо, щоб він сам був не тільки носієм норм здорового способу життя, а й активним провідником цих ідей.

Спортивний психолог, по-друге, повинен бути добре знайомий з історією фізичної культури і спорту. На жаль, в існуючому навчальному плані підготовки спортивних психологів курсу історії фізичної культури немає. Але він повинен бути, так як це дозволить майбутнім спортивним психологам ясніше представляти основні етапи та закономірності розвитку фізичної культури і спорту.

Краснов І.С.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!