Специфіка психологічної підготовки в регболе

Вперше проблема психологічної підготовки спортсмена була висунута у вітчизняній психології спорту в 1956 р на I Всесоюзній нараді по психології спорту, і цей розділ підготовки став розглядатися як складової в комплексному педагогічному процесі і отримав назву психологічної підготовки. Проте намітився ряд протиріч, які відображають характер і динаміку розвитку сучасного спорту і реалізацію наукових досягнень в сфері психологічної підготовки спортсменів високого класу.

По-перше, в даний час спорт досяг такого високого ступеня розвитку, що фізична, технічна і тактична підготовленість найсильніших спортсменів знаходиться приблизно на одному рівні. Тому результат спортивних змагань визначається в значній мірі факторами психічної готовності спортсмена.

По-друге, неухильне і значне зростання спортивних досягнень, рекордів, характерний для видів спорту, показує недостатність трьох видів підготовки (фізичної, технічної, тактичної). Сучасні спортивні змагання вимагають від учасників високої функціональної готовності, в тому числі і психомоторної.

По-третє, суттєву роль в забезпеченні психічної готовності спортсмена відіграє духовний розвиток особистості, прояв її психологічних особливостей, таких, як спрямованість (потреби, інтереси, переконання), темперамент, характер і здібності.

По-четверте, аналіз літератури показав, що проблема психологічної підготовки борців досліджувалася А.Ц.Пуні, А.А.Лалаяном, Б.А.Вяткіним, В.В.Медведевим, В.Г.Черним, С.В.Калмиковим і ін. в цих роботах були виявлені такі елементи психологічної підготовки борця, як мотивація діяльності, регуляція стресу, адекватна психодіагностика, регулювання психічного стану спортсмена в змаганнях, специфіка підготовки у видах боротьби.

У молодому російському виді спорту - в регболе ( "борцівський баскетбол") (перший чемпіонат Росії по регболу відбувся в жовтні 1999 р) існує своя специфіка психологічної підготовки. Регбол як спортивна дисципліна об`єднує два види спорту регбі і баскетбол, а команду гравців складають борці (представники класичної та вільної боротьби, самбо, дзюдо), які закінчили свою спортивну діяльність на килимі, але мають бажання і можливість продовжити свою спортивну кар`єру. Борці-ігровики, раніше відносяться до єдиноборств, а тепер вступили в ігровий вид діяльності регбол, зазнають труднощів в адаптації, пов`язані з переходом з індивідуального до групового виду спорту. У зв`язку з цим особливо актуальна проблема психологічної підготовки в регболе - нової спортивної дисципліни.

Аналіз спеціальної літератури [Пуні А.Ц., 1970 Родіонов А.В., 1977, 1995 Рижонкін Ю.А., 1983 Портнов Ю.М., 1996 і ін.] Дозволяє виділити основні особливості психологічної підготовки в командних іграх :

* Комплексний підхід до формування і розвитку психічних якостей, притаманних кваліфікованому спортсмену-ігровики;

* Оптимізація соціально-психологічного клімату та створення сприятливого моральної атмосфери в команді;

* Створення оптимальних умов для адаптації спортсменів до інтенсивних і напруженим навантажень тренувань і змагань;

* Регуляція психічних станів спортсменів в екстремальних умовах діяльності;

* Оптимізація процесу психічного відновлення після тренувальних і змагальних навантажень.

До недоліків психологічної підготовки, на практиці в регболе, можна віднести наступні:

* Недостатнє знання тренерами властивостей особистості спортсмена і соціальних механізмів команди;

* Недостатня специфічне використання коштів психорегуляции, перенесених з єдиноборств в ігрову форму діяльності;

* Недостатнє врахування при виборі засобів психорегуляції індивідуально-психологічних особливостей спортсменів.

Знання типологічних особливостей і модельних характеристик психіки борців-ігровиків допоможе індивідуалізації підготовки спортсменів, дозволить дати рекомендації щодо вдосконалення загальної і спеціальної підготовки, що в кінцевому рахунку призведе до досягнення стабільних і прогнозованих результатів.

Раднагуруев Б.Б.