Саморегуляція психічних станів у спорті вищих досягнень

У спортивній психології формування стану психічної готовності спортсмена до змагання розглядається як основне завдання психологічної підготовки, спрямованої на забезпечення високої результативності і надійності виступу спортсменів. Спортивна саморегуляція проявляється в здатності спортсмена довільно регулювати зрушення в емоційній, рухової і внутрішньої функціональної сферах, в характері самоконтролю змагального поведінки.

Це дослідження полягає у вивченні особливостей саморегуляції в спорті вищих досягнень в аспекті комплексного дослідження індивідуальної системи усвідомленої саморегуляції спортсменів, стратегій подолання стресових ситуацій і конкретних способів, прийомів саморегуляції (шляхів реалізації цих стратегій).

Теоретичною основою даного дослідження виступили положення концепцій усвідомленої саморегуляції довільної активності Конопкіна О.А. і Моросанова В.І., положення концепції регуляції психічних станів Прохорова А.О., а також положення концепції Р. Лазаруса про копінг-стратегіях.

У дослідженні взяли участь 87 спортсменів (43 любителя і 44 професіонала). Критерієм поділу вибірки на професіоналів і любителів є мета (досягнення максимально можливих спортивних результатів на всіляких спортивних змаганнях, яке має не тільки особисте значення, а й стає суспільним надбанням), тривалість заняття спортом (протягом багатьох років) і наявність високих спортивних розрядів і титулів (2-й розряд, 1-й розряд, кандидат в майстри спорту, майстер спорту). В якості методів дослідження виступили опитувальник ССП-98 Моросанова, методика "Засоби саморегуляції" (авторська розробка), копінг-тест Лазаруса.

Отримані в результаті дослідження дані вказують на такі особливості системи саморегуляції спортсменів високого класу. Спортсмени-професіонали відрізняються більш високим рівнем саморегуляції в порівнянні з любителями. Це означає, що вони більш самостійні, гнучко і адекватно реагують на зміну умов, висунення і досягнення мети у них в більшій мірі усвідомлено. При високій мотивації досягнення вони здатні формувати такий стиль саморегуляції, який дозволяє компенсувати вплив особистісних, особливостей, що перешкоджають досягненню мети. Вони більшою мірою в порівнянні зі спортсменами-любителями здатні виділяти значущі умови досягнення цілей. Для спортсменів високого класу характерна розвиненість і адекватність самооцінки, сформованість і стійкість суб`єктивних критеріїв оцінки успішності результатів. Для професіоналів характерно використання адаптивних стратегій подолання, таких як прийняття відповідальності, планування вирішення проблеми, позитивна переоцінка ситуації. Так, висококваліфіковані спортсмени в більшій мірі здатні приймати на себе відповідальність за результат змагання, активізувати свої вольові зусилля для подолання зі стресовою ситуацією, прораховувати варіанти вирішення проблеми і виносити позитивний досвід з будь-якої ситуації, особистісно розвиватися. Обрані стратегії подолання спортсмени високого класу, ймовірно, реалізують за допомогою наступних прийомів, засобів саморегуляції. Концентрація уваги, зосередження на будь-якiй формi діяльності, актуалізація позитивних емоцій, дотримання певного режиму, прослуховування музики, віра в Бога, молитва - ті кошти саморегуляції, які спортсмени-професіонали використовують для регуляції несприятливого передстартового стану на відміну від любителів. Серед усіх досліджуваних засобів саморегуляції найбільш часто висококваліфікованими спортсменами використовуються актуалізація позитивних емоцій, релаксація, пасивний відпочинок, віра в Бога, молитва. Обговорення змагання в команді або з тренером як засіб саморегуляції часто використовується любителями в порівнянні з професійними спортсменами.

Таким чином, особливістю системи саморегуляції спортсменів-професіоналів є високий рівень саморегуляції, здатність до моделювання змагальної діяльності та адекватному оцінюванню успішності результатів. Висококваліфіковані спортсмени використовують адаптивні копінг-стратегії. Ними частіше вибираються і використовуються в якості засобів саморегуляції актуалізація позитивних емоцій, концентрація уваги, створення позитивного образу ситуації, т. Е. Досить складні види усвідомленої довільної активності.

Мережнікова І.М.