Індивідуальні особливості усвідомленої саморегуляції довільної активності людини. Вступ

Принцип активності - один з основоположних в російській психології - означає, що людина вибірково і в різному ступені реагує на навколишній світ, а також здатний створювати, зберігати або змінювати місце свого існування. У процесі життєдіяльності він безперервно стикається з ситуацією вибору цілей поведінки і діяльності, а також способів їх досягнення. Але якщо є ситуація вибору, то зняття невизначеності можливо лише засобами регуляції, а в разі психічної регуляції - засобами саморегуляції (СР) в тому сенсі, що людина сама висуває цілі, досліджує умови і вибирає способи їх досягнення, контролює і коригує результати. Саме в цьому сенсі він є відкритою системою, що самоорганізується, існування і розвиток якої забезпечується цілісною системою процесів СР, що має свої проекції на самих різних рівнях його індивідуальності.

Проблема психічної СР в даний час привертає увагу все більшого числа дослідників і практиків. Важко знайти психологічну конференцію, на якій не були б представлені доповіді, присвячені проблемам самопроцессов. Так, в програмі Світового психологічного конгресу, який проходив у Берліні в 2008 р, таких доповідей було заявлено понад п`ятдесят.

У даній статті представлені результати досліджень ролі усвідомленої СР в процесах розвитку і діяльності людини. Ці роботи, виконані в психологічному інституті РАВ, розвивають фундаментальне напрямок в російській психології - психологію саморегуляції.

У найзагальнішому плані предмет психології СР - це інтеграційні психічні процеси, що забезпечують самоорганізацію психічної активності людини як суб`єкта дій, поведінки, життєдіяльності, а також цілісність його індивідуальності. До проблематики цього напряму належать дослідження регуляції функціональних станів, загальних закономірностей і індивідуальних особливостей СР поведінки і діяльності, дослідження з психології прийняття рішень, когнітивної, особистісної, емоційно-вольової регуляції, проблеми індивідуальних стилів регуляції і реалізації різних видів довільної активності, природи СР і вікових аспектів її становлення. Одна з головних перспектив сучасної психології СР - створення інтеграційного підходу до вивчення людини на основі уявлень про його психіці як самоорганізується підсистемі в цілісній системі взаємодії людини зі світом.

Проблема усвідомленої СР займає одне з центральних місць в контексті аналізу розвитку і існування людини. Механізмом здійснення продуктивних відносин суб`єкта з предметної і соціальної дійсністю є цілеспрямована регуляція власної активності. Стосовно до людини, який сам приймає цілі своїх виконавчих дій і сам же їх реалізує доступними і прийнятними для нього засобами, можна говорити про усвідомлену НГ.

В Укр. МОСК. УН-ТУ. СЕР. 14. ПСИХОЛОГІЯ. 2010. № 1

В. І. Моросанова

Індивідуальні особливості усвідомленої саморегуляції довільної активності людини

Увага, тільки СЬОГОДНІ!