Саморегуляція несприятливих психічних станів в студентському середовищі

Зростання негативних впливів навколишнього середовища на людину, що призводять до різних несприятливих психічних станів, поставив проблему збереження здоров`я людини особливо гостро. Ці дії тягнуть за собою збільшення психічних розладів та пов`язаних з ними соматичних захворювань. Одним із шляхів вирішення даної проблеми є вдосконалення процесу довільної психічної регуляції несприятливих психічних станів людини, спрямованого на збереження і відновлення душевної рівноваги і оптимальної активності. Тому теоретичні дослідження цього аспекту і навчання ефективним методам і прийомам саморегуляції мають більшої актуальності.

Ми провели дослідження серед студентів I і II курсів факультету психології ТГУ ім. Г.Р.Державина, метою якого було з`ясувати:

* Які способи саморегуляції в складних ситуаціях студенти використовують найбільш часто;

* Наскільки успішно вони можуть справлятися з різними несприятливими психічними станами (емоційний стрес, тривога, депресія, фрустрація, гнів і т.д.);

* Спостерігається розвиток системи саморегуляції у студентів II курсу в порівнянні з першокурсниками.

Отримані наступні результати:

1. Найбільш часто використовувані прийоми саморегуляції: I курс - музика (32%), перемикання виду діяльності (24%), відпочинок (20%), спілкування з друзями (18%) - рідше використовуються емоційно-вольової та мотиваційний прийоми саморегуляціі- II курс - перемикання виду діяльності (35%), спілкування з друзями (25%), відпочинок (21%), фізичні навантаження (20%), музика (14%) - частіше використовуються емоційно-вольової та мотиваційний рівні саморегуляції. Близько 50% студентів використовують молитву. Відсоток застосування медитації, релаксації, аутогенного тренування невеликий (4 - 11%).

2. Значна частина студентів (35%) часто не знають, як впоратися з виникаючими несприятливими психічними станами (більшість з них першокурсники), переносять свій поганий настрій на оточуючих. Від 3% до 7% студентів в якості способів саморегуляції використовують тютюнопаління та алкоголь.

3. Спостерігається розвиток можливостей системи саморегуляції студентів ii курсу в порівнянні з i курсом.

Виходячи зі сказаного, можна зробити висновок, що у студентів на певному рівні сформована система знань про саморегуляції несприятливих психічних станів, але часто недостатня для їх корекції. Для подальшого розвитку та підвищення стійкості до негативних впливів середовища необхідно навчання універсальним методикам і прийомам саморегуляції.

Козина М. Д.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!