Взаємозв`язок мотивації з типовими психічними станами першокурсників

Незважаючи на зростаючу увагу до проблеми особистісної зумовленості успішності освоєння і виконання конкретної діяльності, існує дефіцит досліджень, пов`язаних з вивченням взаємозв`язку мотивів і психічних станів. З одного боку, в літературі є велика кількість згадок фактів суттєвого впливу мотивації (сукупності факторів, що спонукають і направляють поведінку) на успішність освоєння і виконання конкретної діяльності. З іншого - психічний стан як суб`єктивне відображення особистістю ситуації, пов`язане з вольової, емоційної, інтелектуальної сферами, є маловивченою областю. Завданням дослідження було вивчення зв`язку між мотивами і типовими психічними станами студентів у навчальній діяльності.

У дослідженні взяло участь 33 студента 1 курсу факультету психології Казанського Державного Університету в віці від 17 до 20 років. Нами були використані такі методики: орієнтовна анкета В.Смекала і М.Кучер, рельєф психічного стану особистості (А.О.Прохорова), методика мотивації афіліації (в модифікації М.Ш. Магомед-Емінова), методика "Потреба в досягненні" ( Ю.М. Орлова), методика "Оцінка потреби в схваленні" (Ю.Л. Ханіна), методика "Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки в реальній групі" (В.Стефансона), методика "Мотивація до уникнення невдач" ( Т.Елерс). Для обробки даних застосовувалися такі математичні методи, як аналіз середніх, аналіз лінійних кореляцій Пірсона, t- критерій Стьюдента. На підставі отриманих даних нами були зроблені наступні висновки.

Випробовувані найчастіше відзначали у себе такі стани, як зацікавленість - 42.4%, веселість - 21.2%, зосередженість - 18.2%. Вони були виділені нами як найбільш часто зустрічаються психічні стани в ситуації навчальної діяльності.

Порівняння середніх значень прояви різних сторін психічного стану: психічних процесів, фізіологічних реакцій, переживань і поведінки - показало, що найбільш високі показники середніх значень спостерігаються в стані веселості, найменші - в стані зацікавленості, що цілком зрозуміло, тому що зосередженість і зацікавленість відносяться до рівноважним психічним станам. Дотримуючись іншої класифікації, зацікавленість - мотиваційний стан, веселість - емоційний, зосередженість - вольове. Пережите випробуваними стан веселості (нерівноважний стан, із середнім рівнем психічної активності) призводить до того, що ними дається висока оцінка інтенсивності прояву психічних процесів, фізіологічних реакцій, переживань і поведінки-зацікавленість - стан мотиваційний і в експерименті, проведеному в ситуації навчальної діяльності, не вимагає високих емоційно-енергетичних витрат.

Результати дослідження дозволили виявити особливості вираженості мотивів при типових станах. У стані зосередженості виявилося прагнення до прийняття групових норм і цінностей, а також страх бути відкинутими значущими людьми. У стані веселості, навпаки, відсутнє прагнення до прийняття групових норм і цінностей, а також відзначається спрямованість на себе. Внутрішній конфлікт спостерігається у випробовуваних в стані веселості між напрямками поведінки до прийняття і уникнення "боротьби". Прагнення до "боротьби" означає активне прагнення людини брати участь в груповому житті, домагатися більш високого статусу в системі міжособистісних взаємин. Даний внутрішній конфлікт, можливо, пов`язаний з ще не сформованій груповий структурою, відсутністю чіткої ієрархії всередині колективу. У стані зацікавленості відзначається тенденція до небажання прийняття групових норм і цінностей (незалежність), а також тенденція до збереження нейтралітету (уникнення "боротьби"). На підставі отриманих даних можна зробити висновок, що існує взаємозв`язок між виразністю деяких мотивів у людини і певними психічними станами.

У випробовуваних, що знаходяться в стані зацікавленості, крім спілкування і відносин у групі був виявлений взаємозв`язок цього стану з мотивом уникнення невдач. Стан зосередженості взаємопов`язане з спрямованістю на взаємодію (взаємини). У випробовуваних в стані веселості виявлена взаємозв`язок цього стану з потребою схвалення.

Таким чином, для студентів першого курсу характерні взаємозв`язку психічного стану і мотивів, пов`язаних зі спілкуванням і відносинами в групі, ніж мотиви ближчі навчальної діяльності. Виразність мотивів виявилася взаємозалежної з погіршенням або з поліпшенням певних компонентів психічних станів: психічних процесів, фізіологічних реакцій, показників шкали переживання, поведінки при типових станах.

Латипова Д.Ю.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!