Тривожність у студентів: колірна методика люшера

Використовуваний нами колірної тест Люшера заснований на припущенні про те, що вибір кольору нерідко відображає спрямованість випробуваного на певну діяльність, настрій, функціональний стан і також найбільш стійкі риси особистості. Мета нашого дослідження - вивчити особливості психічного стану тривожності студентів ІФК в умовах навчальної діяльності. Гіпотеза - ми припускаємо, що в процесі семінарських занять рівень тривожності студентів, активно залучених в діяльність (активних студентів), відрізняється від рівня тривожності студентів, пасивно ставляться до них (пасивних студентів). Для підтвердження практичних даних цих тестів нами був використаний особистісний опитувальник Спілбергера - Ханіна. Таким чином, можна відзначити взаємозв`язок колірних переваг з особистісними особливостями.

Процедура тестування була проведена нами на семінарських заняттях з теоретичної та практичної психології. Отримані результати дозволили виявити психофізіологічні особливості активних і пасивних студентів, відповідно до показників вегетативного коефіцієнта (ВК) тесту Люшера і модифікованого варіанту тесту "Попарні порівняння" Ю.І. Філімоненко.

Активні студенти (18 осіб) на заняттях мали емоційно більш виражені оцінки за рівнем ситуативної тривожності (СТ) і симпатичний рівень домінування (ВК = 1,0 і вище), ніж пасивні студенти (21 осіб), які мають парасимпатичний рівень домінування (ВК від 0 , 1 до 1,0). Ці дані збігаються з показниками методики Ю.І. Філімоненко, де активні студенти мали 3-4 бали за показниками ВК, а пасивні - 1-2 бали.

Виходячи з отриманих результатів, можна говорити про оптимальну мобилизованности фізичних і психічних сил активних студентів, про їх готовність долати труднощі, діяти доцільно і успішно. У деяких випадках спостерігалося перевищення інтенсивності протікання психофізіологічних процесів над здатністю до їх реалізації в дію. Для пасивних же студентів характерна неготовність до напруги сил, невисокий енергопотенціал, деяке запізнювання з орієнтуванням і прийняттям рішень.

Мотузки В.В.