Динаміка зміни способу психічного стану

Психічний стан грає важливу роль в життєдіяльності людини, воно тісно взаємопов`язано з іншими психічними явищами. Досвід переживання стану фіксується в пам`яті людини у вигляді образу. Прохоров А.О. зазначає, що подібно до того, як виникає і закріплюється предметний образ в процесі сприйняття, образ психічного стану формується і закріплюється під час переживання індивідом даного стану. Про це ж пишуть Дика і Семикин, які так розкривають освіту суб`єктивного образу: відбуваються перетворення внутрішніх відчуттів в уявлення, їх вербалізація і рефлексія в образ стану, яке нав`язується нашому розуму як би зсередини, а не ззовні.

Образ психічного стану, фіксуючи у свідомості, утворює сліди пам`яті, тому його можна розглядати як уявлення, яке не є предметним, а, швидше за все, чуттєвим. Отже, образ психічного стану постає перед нами в трьох аспектах: як образ актуального стану, що переживається в даний момент-як образ пережитого стану, тобто образ пам`яті, представленія- як образ бажаного стану, який формується в результаті наявного досвіду, тобто несе в собі елементи способу пам`яті. Використовуючи ці три аспекти, стає можливим процес регуляції станом.

Наше дослідження було спрямоване на вивчення специфіки зміни способу психічного стану в динаміці часу в тижневих і місячних інтервалах. Дослідження проводилося на студентах другого курсу факультету психології КДУ (45 осіб). У перший день вони оцінювали своє актуальний стан, потім ще двічі оцінювали той же стан з тижневим інтервалом і один раз через місяць. Використовувався опитувальник "Рельєф психічного стану", розроблений Прохоровим А.О., що включає самооцінку сорока показників стану, що входять в чотири блоки: психічні процеси, фізіологічні реакції, переживання, поведінку.

Для обробки були взяті ті фонові стани, які іспити- валися більшістю студентів: спокій, зацікавленість, сонливість. В результаті проведеного якісного аналізу середніх значень по кожному з показників було виявлено, що образи даних станів характеризуються чотирма різними типами динаміки: 1) зростання значень в тижневі інтервали і різкий їх спад через місяць-2) варіювання значень в межах значень фонового стану-3) рівномірне зниження значень-4) підвищення значень у всіх тимчасових інтервалах.

Образ стану "Спокій" характеризується в основному першим типом динаміки (60% показників). Образ стану "Зацікавленість" - другим типом динаміки (50% показників). Образ стану "Сонливість" - третім типом динаміки (50% показників).

Також в результаті аналізу було виявлено, що деякі показники в динаміці часу стійко зберігають свої характеристики, тобто в різних часових зрізах мають однакові значення. Більшою мірою така особливість виражена в образі стану "зацікавленість" (60,5% показників). В даному випадку можна говорити про те, що образ стану "зацікавленість" в динаміці часу репродукується без особливих змін в оцінці показників. Можливо, це пов`язано з тим, що на оцінку спочатку випробовується стану впливало поточний стан зацікавленості у випробовуваних.

В результаті статистичного аналізу була виявлено наступне: все три стану представлені в свідомості в основному блоками переживання і поведінки, т. Е. Саме ці чинники більшою мірою зумовлюють фіксацію даних станів у свідомості і дають можливість репродукувати їх образ. Ми пояснюємо цей тим, що сам факт переживання стану і його відображення в поведінці більш піддаються рефлексії, усвідомлення в силу тісного зв`язку з емоційною сферою людини.

На закінчення можна сказати, що динаміка зміни способу психічного стану має свою специфіку в залежності від самого пережитого стану. Образ кожного стану має свій ключовий тип динаміки. А також образ психічного стану, як і уявлення, репродукується в зміненому вигляді. І, як сказав Ланге М.М. про подання, є разом з тим і іншим.

Артіщева Л.В.