Просторово-тимчасові характеристики образу психічного стану

При вивченні психічних станів, їх особливостей і закономірностей А. О. Прохоровим були сформульовані концептуальні уявлення формування і зміни способу психічного стану. У своїх дослідженнях він зазначає, що подібно до того, як виникає і закріплюється предметний образ в процесі сприйняття, образ психічного стану формується і закріплюється під час переживання індивідом даного стану.

У нашій роботі, з опорою на загальнонаукові категорії час і простір, розглядається просторово-часова організація психічного стану. При цьому ми керувалися такими міркуваннями: час в стані виражено в декількох позиціях: а) в межах актуального часу (сек-хв) - б) в межах поточного часу (годину-день) - в) в межах тривалого часу (міс., Рік и більше). Час також визначає динаміку психічних станів в цих межах. У свою чергу, простір характеризується організацією структури, певним порядком взаємовідносин, зв`язків усередині неї.

В даному контексті було проведено дослідження, яке виявляло тимчасові? Е особливості динаміки образу стану. Випробовувані (приблизно 600 чоловік) описували запропоновані стану в різні тимчасові? Е інтервали, репрезентуємо образ даних станів. Оцінювалися такі психічні стани: радість, гнів, спокій, самотність, втома в інтервалах - хвилина, годину, день, тиждень, місяць, півроку, рік. Використовувався опитувальник "Рельєф психічного стану", розроблений А. О. Прохоровим, що включає самооцінку сорока параметрів стану, об`єднаних в чотири блоки: психічні процеси, фізіологічні реакції, переживання, поведінку. Структура оцінювалася методом підрахунку індексів організованості системи (ІОС), її стійкості і структурного ваги кожного показника системи.

В результаті аналізу було виявлено такі особливості. Образ стану радості, що відноситься до позитивних станів високого рівня активності, знижує інтенсивність і переходить на середній енергетичний рівень до року. Образ гніву, стану негативною модальності, що відноситься також до високого ступеня активності, свою інтенсивність збільшує. Динаміка образу спокою (середній енергетичний рівень) має стабільний характер, мало що змінюється в часі щодо актуального. Образи станів низького енергетичного рівня (самотність і стомлення) мають свою специфіку: вони знижують свою інтенсивність до тижня-місяця і підвищують до року. Ускладнення структури в часі демонструють образи станів високої та низької психічної активності (радість, гнів і стомлення, відповідно). Організованість ж структури спокою, також як і його динаміка, зберігається в усі інтервали часу практично без змін. Зв`язаність елементів системи образу самотності має таку специфіку: вона зростає до тижня-місяця, а до року структура спрощується. Зростання індексу організованості структур ми пояснюємо збагаченням образів пережитих станів протягом часу. Образ психічного стану має "жорстку", стійку структуру (71% -98,8% значущих зв`язків), що ускладнює процес регуляції. Також було виявлено, що стан втоми в усі інтервали часу зберігає найвищий рівень пов`язаності структури свого образу. Все це може свідчити про глибину і частоті переживання стану втоми. Важливо також відзначити, що кожне стан характеризується певною провідною підструктури і системоутворюючими показниками в структурі образів, серед яких є і наскрізні (загальні для всіх станів), за допомогою яких ми припускаємо можливість процесу саморегуляції, перехід від одного психічного стану до іншого. Говорячи про провідних блоках, слід підкреслити наступне: стану різного рівня активності характеризуються різними поєднаннями підструктур і їх інтенсивністю. Відзначено, що серед провідних підструктур частіше зустрічається переживання в різних проявах своєї інтенсивності.

Це підтверджує концептуальне уявлення А. О. Прохорова про психічні стани, в якому акцент робиться на переживанні як головному компоненті даного явища.

На закінчення відзначимо, що структура образу психічного стану змінюється у часі, т. Е. Образ одного і того ж стану в різні інтервали часу репродукується в зміненому вигляді. Образ є складною, стійкою і динамічною системою.

Артіщева Л. В.