Діалектика детермінації психічного стану в діяльності

Нами вже була сформульована діалектична функція психічного стану, що полягає в тому, що психічний стан суб`єкта є форма існування психіки, функціонально зв`язує інші категорії психічних явищ - психічні процеси і психічні властивості. Особливості функціонування психіки в конкретний момент часу є наслідок психічного стану, а не навпаки. Конкретні прояв психічної сфери людини є характеристики його психічного стану. У психічному стані проявляється діалектика мінливості і стійкості, об`єктивності та суб`єктивності, мимовільності і довільності, минулого і майбутнього.

В рамках розроблюваної концепції детермінації психічних станів в діяльності розглядаються "стан об`єкта" і "стан суб`єкта". На підставі цього розлучаються поняття "стан психіки" і "психічний стан". Психічний стан трактується як одиничне атрибутивное прояв діалектики природи. Таким чином, психічний стан (стан суб`єкта) детермінує кількісні та якісні характеристики психічних процесів, вираженість прояву психічних властивостей (змінні стану об`єкта). Інтегральною ж характеристикою психічної сфери людини в конкретний момент часу є стан психіки (стан об`єкта). Тобто стан як категорія причина конкретного функціонування психічної сфери, а стан як характеристика наслідок функціонування психіки людини. У цьому полягає діалектика психічного стану. Реалізація ж принципу детермінації психічного стану в конкретній ситуації діяльності полягає в механізмах самозбереження, задовільності критеріїв досягнення мети (по Месаровича) і задоволеності (самореалізація по Маслоу).

Механізми детермінації мають загальними, одиничними, приватними особливостями, які становлять предмет нашого експериментального дослідження. Так, експериментально доведено, що пусковим моментом запуску механізмів детермінації є суб`єктивна оцінка значущості ситуації і ймовірності досягнення мети.

Сафонов В.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!