Переживання психічного стану і диференційована успішність діяльності

Переживання психічного стану є ключовою ланкою довільної регуляції психічного стану (Сафонов, 2004), що необхідно для успішної діяльності. Тому важливо розуміти закономірності суб`єктивної картини пережитого стану, а не тільки об`єктивних характеристик активації. Діяльністю, в якій найбільш яскраво проявляються закономірності функціонування психічного стану є cпорт. Оптимальне для спортивного виступу переживання "спокійній бойової впевненості" (Горбунов, 2007) описано в спортивній психології на якісно-описовому рівні. Буває важко поєднати в одному психічному стані характеристики "спокій" і "бойовитість". Є недостатнім використання тільки однієї осі активації (збудження) і кривої Єркс-Додсон для пояснення взаємозв`язку психічного стану та ефективності діяльності. Необхідно зіставляти параметри психічного стану ні з успішністю діяльності в цілому, а з диференційованої успішністю діяльності по декількох базових параметрах. Логічно припустити наявність кількох параметрів (патернів) переживань психічного стану, вираженість яких може відповідати неефективності діяльності в цілому, а ефективності діяльності за окремими параметрами.

Якщо такі параметри будуть виділені і обґрунтовані, то емпіричну картину переживань можна впорядковувати за цими параметрами. Це дасть можливість довільного формування оптимального стану, "підлаштовуючи" психічний стан, орієнтуючись на виявлену ступінь успішності окремих параметрів діяльності. Для диференціації успішності діяльності обрані параметри: 1) тонусу ( "силові" дії) - 2) прийому афферентной інформації ( "тонко-координаційні" дії-3) програмування (свідомий вибір і прийняття рішення), що відповідають основним функціональним блокам діяльності мозку (Лурія, 2004).

Складність дослідження переживань психічного стану полягає також в тому, що виділяються дослідниками шкали в малому ступені відображають індивідуальний досвід випробуваного (Hanin, 1997). Так, наприклад, випробуваний може не відзначити шкалу "спокій", мотивуючи це тим, що він відчуває не «спокій", а "пофігізм", і в його досвіді це різні переживання.

У дослідженнях однорідних вибірок людей, що займаються вузькою діяльністю можна підібрати шкали релевантні переживань випробовуваних, так як вони, перебуваючи в схожих ситуаціях, відчувають подібні переживання і обговорюють їх на своєрідному сленгу. Використовуючи в анкетах сленгові вислови, виявлені в попередніх бесідах, дослідник може отримати інформативні дані про переживання в процесі даної діяльності (Суворов, 1989). Інший можливий шлях - застосування для діагностики переживання психічного стану методу репертуарних решіток і відповідного йому способу виявлення конструктів. Дані процедури спочатку призначалися для діагностики особистості, також описаний деякий досвід застосування їх з метою вивчення психічних станів у різних ситуаціях (Франселла, Банністер, 1987).

Оскільки метою нашого дослідження є встановлення взаємозв`язку параметрів стану і параметрів успішності діяльності, то постає завдання складання репертуару характеристик діяльності в ситуаціях диференційованої успішності за параметрами тонусу, координації та програмування (аналогічно репертуару особистісних ролей в методі Келлі). Порівнюючи ситуацію успішності різних параметрів діяльності і віддаючи звіт про власний стан в процесі діяльності, випробуваний формулює конструкти, які він використовує для позначення переживань свого стану і які повністю відображають його індивідуальний досвід переживань. Після процедури оцінки різних ситуацій по виділеним випробуваним конструктам-переживань ми отримуємо інформацію про те, які переживання провокують певні помилки в діяльності, а які відповідають успішності і є компонентами "оптимального стану". Певні труднощі виникають при спробі виводити загальні закономірності переживань психічного стану, так як кожен випробовуваний виділяє тільки йому притаманні конструкти, і потрібно експертна оцінка для того, щоб класифікувати унікальні конструкти.

Тихвинська Е. О.