Про психічний стан і стан психіки

Незважаючи на досить інтенсивну експериментальну опрацювання проблеми станів людини, в теоретичному плані відкритими залишаються питання визначення поняття психічного стану, ролі психічного стану в функціонуванні психіки людини.

Психічний стан розглядається категорією психічних явищ. Н. Д. Левітів (1964) психічний стан визначив як цілісну характеристику психічної діяльності за певний період часу, що показує своєрідність протікання психічних процесів в залежності від розкритих предметів і явищ діяльності, попереднього стану і психічних властивостей особистості. Для обґрунтування поняття психічного стану їм було виділено чотири значення цього терміна: 1) як тимчасове положення, в якому хто-небудь, що-небудь находітся- 2) як званіе- 3) як наявність чогось або-4) як готовність до дії. За Н.Д.Левітову, безсумнівно, що тільки перше значення адекватно психічному стану.

У зібраному нами матеріалі налічується 56 авторських визначень психічного стану. З цього випливає, що у всіх визначеннях психічний стан розкривається як деяка інтегральна характеристика психіки в конкретний (актуальний) момент часу.

Займаючись прикладними дослідженнями в області інженерної і спортивної психології, постійно стикаєшся з фактами неоднозначною, а іноді і протилежного зв`язку особистісних особливостей з результативністю діяльності. Часом в одних і тих же ситуаціях у одного і того ж оператора або спортсмена характеристики протікання психічних процесів суттєво різнилися.

У зв`язку з цим виникають наступні питання. Психічний стан - наслідок і, таким чином, характеристика психічної сфери людини в конкретній ситуації ?, або ж психічний стан - причина, тобто воно детермінує прояв індивідуальних особливостей психіки людини? Якщо психічний стан всього лише характеристика психіки в конкретний момент часу, то чи може воно претендувати на статус наукової категорії? Якщо психічний стан - категорія психічних явищ, то які функції воно виконує і в чому відмінність цієї категорії від інших? І останнє, в скількох психічних станах одночасно може перебувати людина?

У практиці побутового спілкування, та й в науковій практиці, під станом розуміється тимчасова характеристика чого-небудь або кого-небудь - стан світу, політики, економіки, здоров`я, працездатності, розумових і фізичних можливостей і т.д. У той же час в узконаучном плані в поняття стану вкладається значення не просто характеристики, а атрибутивної складовою існування будь-якого явища. Тільки в такому тлумаченні стан може претендувати на статус категорії (загального властивості). Термін "стан" в науковому побуті має як би два значення характеристика та невід`ємна властивість явища. Стосовно до предмету психологічної науки це може (повинно!) Розкриватися як стан психіки стан об`єкта і психічний стан стан суб`єкта. Стан психіки ситуативна, інтегральна і т.п. характеристика психічної сфери людини. І такий термін широко використовується в психіатрії.

В рамках розроблюваної нами концепції механізмів детермінації психічного стану розглядається "стан об`єкта" і "стан суб`єкта". На підставі цього розлучаються поняття "стан психіки" і "психічний стан". Психічний стан трактується як одиничне атрибутивное прояв діалектики природи. Діалектична функція психічного стану полягає в тому, що психічний стан суб`єкта є форма існування психіки, функціонально зв`язує дві інші категорії психічних явищ психічні процеси і психічні властивості. Особливості функціонування психіки в конкретний момент часу є наслідок психічного стану. Конкретні прояви психічної сфери людини є характеристики його психічного стану. Саме в психічному стані проявляється діалектика мінливості і стійкості, об`єктивності та суб`єктивності, мимовільності і довільності, минулого і майбутнього.

Таким чином, психічний стан (стан суб`єкта) детермінує кількісні та якісні характеристики психічних процесів, вираженість прояву психічних властивостей, суб`єктивних проявів стану - почуттів, переживань, настрою. Інтегральною ж характеристикою психічної сфери людини в конкретний момент часу є стан психіки (стан об`єкта). Тобто стан як категорія причина конкретного функціонування психічної сфери, а стан як характеристика наслідок функціонування психіки людини.

Сафонов В.К.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!