Вплив рекреаційних занять у воді на психічний стан

У стратегії формування соматичного і психічного здоров`я, здорового способу життя людей значне місце відводиться фізичного виховання та рекреації. У даній роботі в центрі нашої уваги знаходиться водна фізична рекреація, передбачає виконання цілого ряду фізичних вправ у воді (басейні). Головна перевага занять у воді обумовлено зниженням навантаження на опорно-руховий апарат, що займаються в меншій мірі відчувають масу свого тіла, що особливо важливо для осіб з надмірною вагою. Водне середовище має заспокійливу дію, з нею пов`язані почуття загального психологічного благополуччя і впевненості в собі.

Об`єктом нашого дослідження були жінки зрілого віку, що займаються водної рекреацією. Предмет дослідження - динаміка їх психічного стану. Досліджувався ряд показників: психофізіологічні і стосуються емоційної активації (оцінка біоелектричного потенціалу - БЕЗ, тести на максимальне і зручне статичне зусилля, на відмірювання інтервалу часу) - методики самооцінки (шкала особистісної та ситуативної тривожності Спілбергера, методика САН) - показники 8-колірного тесту Люшера .

Дослідження проводилося на 28 випробовуваних по всьому комплексу показників в кілька етапів: до початку занять і через кожні 1,5 місяці занять. Це пов`язано з частотою зміни програми занять (раз в 1,5 місяця). Далі проводилася оцінка кожного показника по t-критерієм Стьюдента.

Отримані дані безпосередньо свідчать про те, що у переважної більшості досліджуваних під впливом занять у воді підвищується стабільність і точність рухової координації. Ці зміни свідчать про те, що відбувається оптимізація діяльності резервують компонентів психіки (рівня енергетичних резервів). Характер даної оптимізації проявляється в значному збільшенні запізнілих реакцій при вимірюванні часу, що в даному випадку може говорити про стан внутрішнього комфорту.

Велику інформативність проявили значення БЕЗ, вимірювані до і після кожного заняття. В середньому ці значення підвищувалися або знижувалися в залежності від інтенсівностной спрямованості заняття. Ці показники свідчать про рівень емоційного збудження, наявності нервово-психічних резервів.

Показники тесту Люшера спрямовані на оцінку перманентних психічних змін. Значні зміни протягом 6 місяців педагогічного експерименту торкнулися наступних основних показників тесту: зменшилася сумарне відхилення від аутогенним норми, збільшився коефіцієнт вегетативної активності (перевагу червоного і жовтого кольорів) - підвищилася предпочитаемости червоного кольору в цілому. Все це свідчить про зниження непродуктивною неусвідомлюваної нервово-психічної напруженості і нервозності (про зростання енергетичних резервів психіки), про готовність до ефективної реалізації цих резервів, тобто про більш високому рівні мобілізації психіки.

Показник зміни ситуативної тривожності, за даними методики Спілбергера, в більшій мірі спрямований на оцінку оперативних, швидко проходять змін психічного стану, зокрема, в активації негативного емоційного збудження. За всіма окремим 20 показниками ситуативної тривоги отримано значне зниження. Хоча найбільш значущими є зрушення за наступними показниками: "Я задоволений", "Мені приємно", "Я спокійний", "Я не перебуваю в напрузі", "Я відчуваю себе такою, що відпочила". В основному ці зміни відображають позитивні зрушення в стані організму і, як наслідок, підвищення рівня впевненості в собі. За показниками як ситуативної тривожності, так і самопочуття, активності і настрою було отримано значуще поліпшення стану. Характер цього поліпшення в основному пов`язаний з перманентним збільшенням енергетичних резервів і готовності до їх реалізації, що супроводжується стійким позитивним емоційним фоном.

Таким чином, отримані дані свідчать про ефективне комплексному впливі рекреаційних занять у воді на стан психіки і організму піддослідних. Ефективність даної методики занять виражається в тому, що у жінок відбувається значуще і стійке збільшення координаційних і енергетичних резервів, а також рівня мобілізації, тобто готовність ці резерви реалізувати. Крім того, ці зміни супроводжуються стійкою позитивною динамікою емоційного фону.

Івченко О.А.