Типологія і програмування підготовчих вправ в аква-аеробіки

Вправи в воді оптимальний спосіб поліпшити самопочуття. Це дієвий засіб для підтримки тонусу для різних категорій займаються і спортсменів. Аква-аеробіка допомагає не тільки поліпшити свою фізичну форму, а й зняти стрес, нормалізувати психо-емоційний стан людини, підвищити самооцінку і відчути свою соціальну значимість. Заняття у воді дозволяють нарівні із загальною фізичною підготовкою досягти і гармонії людини з самим собою, тобто підвищують його психологічну стійкість.

Тренування у воді в даний час активно використовується в спорті вищих досягнень на Заході. Багато спортсменів застосовують її в додаток до своїх програм тренувань з футболу, бейсболу, гольфу, тенісу та інших видів спорту. У повсякденному житті фізичні вправи мають велике значення як спосіб підтримки високого рівня життєздатності. Особливо це важливо для жінок, адже збереження їх здоров`я має величезне суспільне значення. Саме ця категорія вимагає підвищеної уваги. Встановлено, що заняття аква-аеробікою позитивно впливають на організм жінок, поліпшується загальний стан здоров`я, підвищується працездатність. Проведені нами дослідження ведуть до пошуку найбільш оптимальної програми тренувань. Метою нашого дослідження є розробка методики проведення занять аква-аеробікою, а також обгрунтування організації та планування програми вправ для різних рівнів підготовленості.

Розробляючи комплекси вправ, ми диференціюючи їх за віковою ознакою, рівнем фізичного стану і психологічного критерію адаптації до водного середовища. Як з`ясувалося в результаті досліджень, вік займаються має істотне значення при підборі програми. Функціональний стан жінок поліпшується у міру підвищення рівня тренованості і адаптації до води, зняття почуття невпевненості і водобоязнь. Причому для дівчат від 18 до 25 років почуття водобоязнь менш яскраво виражено, ніж для жінок старше 40 років. Розробка досить ефективної програми занять в оздоровчих групах з жінками різного віку повинна вестися з урахуванням їх вікових, психологічних, фізіологічних і соціально-демографічних особливостей.

Неверковіч С.Д., Полухина Т. Г.