Механізми психологічного захисту підлітків, що займаються і не займаються спортом

Проблема функціонування психологічного захисту є актуальною в сучасному суспільстві, так як захисні механізми виступають в ролі своєрідних бар`єрів на шляху прийняття, переробки і просування інформації. Мета цього дослідження - виявлення специфічних механізмів психологічного захисту підлітків, що займаються і не займаються спортом, і створення на цій основі психокорекційної методики їх поведінки. Завдання дослідження: 1) виявити домінуючі механізми психологічного захисту і їх специфіку функціонування у юнаків і дівчат-2) визначити часто використовуються і найбільш ефективні способи поведінки в важких сітуаціях- 3) дослідити вплив аутогенного тренування на розвиток сприятливих захистів у підлітків.

Організація дослідження: В експерименті брало участь 28 підлітків, які були розділені на дві групи по 14 чоловік, в першу увійшли підлітки, які займаються спортом, в другу - що не займаються спортом. Для розвитку способів боротьби з труднощами підлітків використовувалася програма аутогенного тренування, яка складалася з двох частин: теоретичної, інформаційно-ознайомчої, і практичної, власне релаксационной. У першій частині заняття були розкриті основні поняття аутогенного тренування, фізіологічний сенс вправ: глибоке і повне розслаблення рухових м`язів переживається найчастіше як відчуття тяжкості, млявості. Перед практичною частиною були освоєні допоміжні вправи. Навчання проводилося в груповій формі. Тривалість курсу становила 6 місяців, частота занять - 2 рази на тиждень тривалістю по 30-40 хвилин кожне. У практичній частині разучивались спочатку підготовчі, а потім основні та заключні вправи.

В результаті річного педагогічного експерименту, встановлено:

1. У захисних процесах підлітків беруть участь не один, а одночасно кілька механізмів психологічних захистів. Найчастіше включення одного механізму недостатньо для того, щоб пережити стресову ситуацію. При цьому у підлітків, що займаються спортом, домінують вищі механізми психологічного захисту (раціоналізація - в 68% і компенсація - в 61% випадків), а у не займаються спортом - нижчі (проекція - в 72% і витіснення - в 60% випадків).

2. Незважаючи на те, що механізми психологічного захисту включаються автоматично, за допомогою прийомів саморегуляції можна послаблювати негативні способи поведінки і розвивати сприятливі. Так, в групі підлітків-спортсменів після запропонованого нами тренінгу домінуючим механізмом захисту стала компенсація (в 67% випадків), а у підлітків, які не займаються спортом, хоча і залишилися колишні механізми захисту, проте показник раціоналізації виріс на 8%.

3. Розроблена і апробована в ході експерименту психокорекційна методика на основі методу аутогенного тренування привела до більш повного усвідомлення спортсменами-підлітками неефективності часто використовуваних раніше форм захисної поведінки і до формування у них усвідомлених стратегій поведінки в важких ситуаціях.

Отримані в ході дослідження дані можуть бути використані при роботі з підлітками в різних освітніх установах.

Бегунова Н.А., Багина В.А.